Левандовський Р. А. Ортопедична реабілітація хворих на складну щелепно-лицеву патологію із застосуванням дентальних імплантатів

Шляхом клініко-функціонального обстеження 96 пацієнтів зі складною щелепно-лицевою патологією різного ґенезу віком від 30 до 86 років визначено значну потребу у протезуванні серед прооперованих хворих - 70,5 %. Основними помилками та ускладненнями попереднього протезування були: асиметрія обличчя – 69,44 %, диплопія -58,06 %, контрактури жувальних і щічних м’язів - 48,38 %, мацерація та пошкодження слизової оболонки протезного ложа – 45,09 %, погіршення гігієни ротової порожнини – 38,40 %, балансування протеза, болюче його накладання та зняття – 37,25 %, елімінація або руйнування опорних зубів чи дентальних імплантатів - 27,45 %. Розроблено та запропоновано новий науковий напрямок ортопедичної реабілітації на основі біомеханічного обґрунтування нових технологій виготовлення щелепно-лицевої апаратури з інтелектуальними властивостями, ефективність якої підтверджена відновленням балансу функції жування та зниженням показника роботи жувальних м’язів при жуванні на 20,82% (p<0,05) із зниженням активності м’язів і збільшенням в середньому по групі коефіцієнта К – 1,33. На основі клініко-біомеханічних досліджень обґрунтовано, проаналізовано та впроваджено у практичну охорону здоров’я нові, ефективні методи перманентної ортопедичної реабілітації хворих зі складною щелепно-лицевою патологією, що передбачають користування “інтелектуально-активною” та “інтелектуально-пасивною” апаратурою, а також запропоновано методи профілактики ускладнень ортопедичного лікування.