Ткаченко Р. П. Художньо-інтерпретаційні моделі прози про науку в українській літературі ХІХ - початку ХХІ ст. (жанрово-стильові різновиди й новації)

У дисертації вперше в українському літературознавстві висвітлено рух філософсько-естетичних уявлень про науку як низку художньо-інтерпретаційних моделей в українській прозі ХІХ - початку ХХІ ст. Згідно з модальним принципом цей рух простежено на матеріалі жанрово-стильових різновидів "правдоподібної", біографічної та фантастичної прози. Автор накреслив кілька понятійних рядів, а саме ряд метанаративів або ціннісних парадигм, ряд художніх напрямів, жанрово-стильових різновидів, типології персонажа-науковця, які, переплітаючись і взаємодіючи, формують образ науки тієї чи іншої доби у вигляді художньо-інтерпретаційних моделей науки як "життя в істині", науки як просвітництва, науки як безкорисливого пошуку істини або так званої "чистої науки", науки як виробництва та науки як кризи цілепокладання.