Демиденко О. В. Відтворення родючості чорноземів типових Лівобережного Лісостепу України

Показано, що наростання деградаційних процесів при інтенсивному використанні чорноземів лівобережної частини Лісостепу зменшує статті водного балансу: надхідні за рахунок неповного на 25-35 % поглинання зимових опадів, а витратні збільшуються за рахунок підвищення на 25-30 % фізичного випаровування, що призводить до аридизації ґрунтових умов. Відбувається розпушування перехідних горизонтів відносно ґрунтоутворювальної породи, що пов'язано з підсиленням оструктуреності, підвищенням водостійкості гумусованого горизонту і, як наслідок, зниження щільності будови метрової товщі на 0,10-0,12 г/см3. Загальна шпаруватість досягає значень 58-60 %, а при виконанні оранки вона становила - 52-53 %. Застосування безполицевого обробітку впродовж 10-15 років сприяє більш значному відтворенню енергії гумусу: 8,75-10,2 % у гумусованому горизонті та 15,5-16,5 % у товщі 70-120 см. На чорноземах типових середньогумусних середньосуглинкових (центральна частина Лівобережного Лісостепу) застосування ґрунтозахисних технологій впродовж 25 років сприяє відтворенню запасів енергії гумусу в гумусованому горизонті на 6,9-12,1 %, а у перехідному НРк горизонті (70-90 см) - на 16 %. У горизонті Рhк (90-100 см) - на 18-19 %. Утримання чорнозему в стані перелогу впродовж 15-35 років свідчить про те, що у товщі 40-90 см відтворюються запаси енергії гумусу на 20,6-25,4 %. Ключові слова: агроценоз, гумус, детрит, структурні окремості, газовий режим, управління родючістю, ґрунтозахисні технології.