Троян В. В. Технологічні основи підвищення та прогнозування довговічності бетонів для масивних споруд

Об'єкт досліджень - закономірності формування структури бетону для масивних споруд підвищеної довговічності за критеріями тріщиностійкості, морозостійкості та стійкості до карбонізації. Предмет досліджень - важкий бетон підвищеної довговічності для зведення масивних споруд. Мета - розробка технологічних основ підвищення довговічності бетонів для масивних конструкцій як системи взаємопов'язаних факторів впливу, що підлягають комплексному регулюванню і врахуванню шляхом розробки імітаційної моделі довговічності. Методи досліджень - інфрачервона спектрометрія, температурний аналіз, методи механіки руйнування, метод кінцевих елементів. Новизна - розроблено технологічні основи забезпечення довговічності бетону для масивних споруд з терміном служби понад 100 років, що передбачають визначення умов формування порової структури та забезпечення тріщиностійкості бетону за результатами комплексної оцінки його довговічності; запропоновано методологію комплексної оцінки довговічності бетонів для масивних споруд за визначальними критеріями тріщиностійкості, морозостійкості та стійкості до карбонізації шляхом імітаційного моделювання процесу деструкції захисного шару бетону з мікродефектами, що передбачає використання положень теорії механіки руйнування для оцінки тріщиноутворення, та даних температурного аналізу для врахування "ефективної" пористості бетону; встановлено умови формування бетону з подовженим терміном експлуатації, що передбачають отримання порової структури з мінімальною кількістю "ефективних" пор з гідравлічним радіусом понад 5нм, та дозволяють підвищити морозостійкість, знизити усадочні деформації, підвищити довгострокову тріщиностійкість і зменшити глибину карбонізації бетону. Галузь - будівництво.