У дисертаційній роботі вирішено актуальне питання ветеринарної медицини – досліджено властивості мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) тварин. Представлено імуноцитохімічні та цитогенетичні дослідження, які розкривають сучасні уявлення про біологію МСК залежно від їх видової належності, способів отримання, умов культивування та пасажування, а також їх вплив на оптимізацію репаративних процесів в експериментально ушкодженому сухожилку тварин. За результатами проведених досліджень встановлено, що оптимальними умовами для отримання фракції мононуклеарних клітин кісткового мозку коней, збагаченої популяцією мезенхімальних стовбурових клітин, є центрифугування суспензії клітин кісткового мозку у градієнті щільності фікол-тріомбрасту р=1,076 за відцентрової сили 300 g. На основі імуноцитохімічних досліджень встановлено, що МСК кісткового мозку щурів, кролів, собак і коней на ранніх пасажах культивування є гетерогенними. Вони експресують маркери мезенхімальних (віментин, актин), м’язових, епітеліальних і нервових (Е-кадгерин, N-кадгерин) клітин. Підтверджено мультипотентні властивості МСК кісткового мозку собак за властивістю диференціюватися в остеогенному та адипогенному напрямах. Доведено супресивний вплив МСК, введених кролям у кровоносне русло, на різні субпопуляції клітин лімфоцитарного ряду, про що свідчить достовірне зниження загальної кількості популяцій Т-, В- і 0-лімфоцитів у крові цих тварин. За допомогою цитогенетичного аналізу досліджено, що використання хелатуючої дисоціації моношару МСК кролів має переваги над застосуванням ферментативного методу дисоціації, оскільки в меншій мірі впливає на їх цитогенетичну мінливість і дає можливість отримати культуру клітин із меншими кількісними змінами хромосомного апарату (анеуплоїдія, поліплоїдія). Встановлено, що у кістковому мозку кролів існує резистентна фракція стовбурових клітин, яка здатна до активного клонування після 48 годин зберігання первинного матеріалу за температури 4 оС. Доведено, що введення в ушкоджений загальний п’ятковий сухожилок алогенних МСК активізує на 7 та 21 добу процеси регенерації, що проявлялось відновленням його структурно-функціональної організації.
