Проведено аналіз результатів діагностики та лікування 294 хворих із доброякісними формами утворів межистіння. Нозологічна структура утворів була наступною: утвори загруднинної залози – 165 (56,1 %) випадків; нейрогенні пухлини – 68 (23,1 %); тератодермоїдні утвори – 25 (8,5 %); мезенхімальні утвори – 7 (2,4 %); кісти межистіння – 29 (9,9 %). Виділено два різновиди клінічного перебігу доброякісних утворів межистіння: асимптомний і типовий. При типовому перебігу виділено два періоди: невиразної та маніфестної органоспецифічної симптоматики. За умов переважного компресування органів або структур відповідної системи, виділено п’ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: респіраторний, нейрогенний, остеогенний, гемодинамічний, дисфагічний. У випадку переважного компресування дихальних шляхів, у патогенезі респіраторних захворювань періоду невиразної органоспецифічної симптоматики, означено ланку “локальної іммобілізації”, як першу ступінь компресії дихальних шляхів та як пускового механізму респіраторного симптомокомплексу. Виходячи з патогенетичних механізмів опрацьована клініко-рентгенологічна та ендоскопічна класифікації компресійного стенозу дихальних шляхів у дітей з доброякісними утворами.Медіастинальний компресійний синдром у дітей з доброякісними утворами межистіння носить різнорідний характер і є головним але запізнілим компонентом завчасної діагностики. Провідний органоспецифічний симптомокомплекс – респіраторний (79,6 %).Оперативне видалення утворів межистіння – єдиний радикальний метод лікування доброякісних утворів межистіння. Прооперовано 150 (51,0 %) хворих, із них 13 (8,7 %) повторно. Найбільш раціональний доступ – торакотомний, виконаний у 137 (91,3 %) випадках. Стернотомія застосована у 8 (5,3 %) хворих. Хірургічні втручання носили: радикальний характер у 117 (78,0 %) хворих; комбінований – у 19 (12,7 %); нерадикальний – у 14 (9,3 %) випадках. Опрацьовані оригінальні методи хірургічного лікування утворів межистіння: високочастотного електрозварювання живих тканин та «пластики ложа» доброякісних утворів межистіння. Комплексне застосування методу високочастотного електрозварювання живих тканин дозволило зменшити об’єм інтраопераційної крововтрати на 53,5 %, скоротити час оперативного втручання на 12,8 %, а у поєднанні з пластикою ложа утвору зменшити кількість післяопераційних ексудативних ускладнень з 25 % до 5 %.
