Цирюк О. І. Механізми функціонування секреторного апарату шлунка в умовах тривалої гіпергастринемії

Дисертація присвячена вивченню механізмів функціонування секреторного апарату шлунка в умовах тривалої омепразолом індукованої гіпергастринемії. Результати роботи показали, що внаслідок розвитку гіпергастринемії і дисбіозу, які виникають при тривалий гіпохлоргідрії відбуваються структурно-функціональні зміни в секреторному апараті шлунка щурів. Було показано динаміку розвитку гіпергастринемії та її вплив на базальну шлункову секреція через різні періоди введення омепразолу. Встановлено, що 28-денна гіпохлоргідрія призводить до різнонаправлених змін в базальній секреції та падіння чутливості парієтальних клітин до стимуляторів шлункової секреції пентагастрину та гістаміну. Показано, що тривала гіпергастринемія викликає розвиток дисрегенеративних змін в слизовій оболонці шлунка, активує колагенолітичні процеси, посилює деполімеризацію фукопротеїнів, глікозаміногліканів сполучної тканини і протективних білків слизу. Лектиногістохімічними дослідженнями доведено, що гіпергастринемія порушує процеси глікозилювання, призводить до порушення адгезивних міжклітинних взаємозв'язків, синтезу вуглеводних компонентів поверхні клітин та внутрішньоклітинних компартментів. В роботі були запропоновані можливі способи корекції негативних наслідків тривалої гіпергастринемії з використанням наступних речовин: проглуміду, верапамілу, агоністів PPAR? (піоглітазону, меланіну) та мультипробіотиків групи Симбітер.