Таран О. А. Цервікальна неоплазія: прогностично-діагностичні критерії моніторингу та лікування.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0517U000396

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

01-06-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.02

Анотація

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий напрямок вирішення наукової проблеми, що виявляються у підвищенню ефективності лікування передракових захворювань шийки матки шляхом оптимізації діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного аналізу та систематизації молекулярно-біологічних факторів, що асоціюються з непластичною трансформацією цервікального епітелію. Були обґрунтовані причини та прогностичні критеріальні фактори ризику розвитку LSIL, що збільшувався за наявності експресії CD34 у стромальний компонент (? = 0,518; р<0,001), підвищенні біомаркерів ендотеліальної дисфункції, а саме: ДЕЦ (? = 0,430; р<0,001), СЕФР (? = 0,271; р=0,002), VE-кадгерину (? = 0,157; р=0,019), при збільшенні кратності інфікування ВПЛ ВКР (? = 0,238; р=0,004), а також паління більше п'яти цигарок на добу (? = 0,269; р=0,01); вірогідність розвитку HSIL зростає при підвищенні у цервікальному слизу концентрації ІФН-? (? = 0,759; р<0,001) та IgА (? = 0,208; р=0,004), значень VE-кадгерину (? = 0,214; р=0,008), рівнів МДА (? = 0,24; р=0,041) та зниженні СОД у біопсійних зразках шийки матки (? = -0,381; р<0,001), а також наявності експресії CD34 у стромальний компонент (? = 0,675; р<0,001), експресії PgR (? = 0,17; р=0,04), вагінального дисбіозу (? = 0,242; р=0,015) та білірубінемії (? = 0,175; р=0,043). Під час проспективного клінічного дослідження науково обґрунтована клінічна ефективність призначення препарату, який містив 1 мг алоферону, по 1,0 підшкірно через день №3 до початку хірургічного лікування, після відторгнення струпа повторне підшкірне введення препарату, який містив 1 мг алоферону, по 1,0 підшкірно через день №3, що призводило до скороченні терміну відторгнення струпу, кращого результату за ефектом повноцінної епітелізації через 5-6 тижнів; до нормалізації показників локального імунітету (достовірного зниження регуляторних цитокінів ІФН-?, ІФН-?, ФНП-? та IgА); повної елімінації ВПЛ та патогенної мікрофлори; відновлення мікроекології піхви (збільшення кількості випадків нормоценозу та кількості лактобацил). Як наслідок виконання роботи для практичної охорони здоров'я, розроблено та впроваджено удосконалений комплекс поетапних діагностичних заходів при фоновій та передраковій патології шийки матки, який дозволяє застосовувати диференційований підхід щодо діагностики цих станів та проводити оптимальні лікувальні заходи у жінок репродуктивного віку з урахуванням молекулярно-генетичних факторів, що сприятиме підвищенню ефективності лікування даної патології.

Файли

Схожі дисертації