Лазорко О. В. Психологія безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації

Об’єкт дослідження – феномен безпеки особистості. Мета дослідження: теоретико-методологічне обґрунтування та емпірична верифікація структурно-функціональної організації безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації. Методи: теоретичні – аналіз філософської і психологічної літератури; синтез, узагальнення, систематизація; теоретичне моделювання; емпіричні – спостереження, бесіди, тестування; методи математичної статистики. Наукова новизна: у дисертаційній роботі обґрунтовано та розроблено концепцію безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації та емпірично встановлено особливості інтегративних характеристик професійної безпеки особистості у просторі диференціації суб’єктно-особистісних та соціально-особистісних властивостей, які відрізняються за параметрами сфери її професійного функціонування (сфера вибору професії, сфера професійного навчання, сфера професійної адаптації і сфера власне професійної реалізації), вікового діапазону (стадії оптанта, адепта, адаптанта і майстра) та умовами праці (звичайні і особливі); поглиблено наукові знання про інтегративну сутність «професійної безпеки особистості» синергетичними засобами самоуправління; визначено переживання соціальної задоволеності / фрустрованості як потенційно регулюючий фактор прояву професійної безпеки особистості; розроблено структурно-функціональну модель професійної безпеки особистості та на емпіричному рівні розвинуто ідеї щодо функціонування механізмів задоволення актуальної потреби професійної реалізації (латентної інгібіції та консеквентного зростання) та конкретизації номінативних модусів професійної безпеки особистості (невротична, нормативна і продуктивна); обґрунтовано синергетичні ефекти (послаблення і посилення) у інтегративній системі професійної безпеки особистості та «мішені» професійного консультування у психологічній практиці формування професійної безпеки особистості. Практичне значення: визначені психологічні особливості структурно-функціональної організації безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації та запропоновані «мішені» профконсультаційного впливу можуть використовуватися у практиці створення розвивально-корекційних програм з підвищення професійного комфорту та благополуччя на різних етапах професійного становлення особистості у навчальних і медичних закладах; теоретичні положення і практичні здобутки дисертаційної роботи можуть використовуватися у викладанні навчальних дисциплін «Загальна психологія», «Психодіагностика», «Диференціальна психологія», «Психологія праці та інженерна психологія», «Психологія здоров’я», «Психологічні основи професійного консультування» та під час проходження науково-дослідної практики магістрів і аспірантів спеціальності «Психологія». Ефект впровадження – високий. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти, медичні заклади.