Метою дослідження є узагальнення й теоретичне обґрунтування методологічних та організаційних засад статистичного моделювання інституційного забезпечення трансформації національних економік. Вперше - сформовано сучасну концепцію інституційної статистики, яка охоплює організаційно-методологічну базу й механізм формування статистичних закономірностей, базується на інтернетизації, великих даних та інституціональній парадигмі, розкриває значення інклюзивних та екстрактивних, формальних і неформальних інститутів у траєкторії економічного розвитку національних економік. Це дало можливість оцінити вплив інститутів за якісними і кількісними параметрами на економічне зростання в моделях панельних даних для країн, диференційованих за рівнем економічного й інституційного розвитку; - розроблено методологічні засади статистичного дослідження інституційного забезпечення трансформації національних економік, що дозволяє проводити компаративний статистичний аналіз та готувати стандартизовані управлінські заходи для країн схожого інституційного розвитку у контексті глобальних перетворень;розроблено комплекс авторегресійних моделей, які дали змогу описати вплив імпульсних шоків на показники трансформації в країнах Східноєвропейського порубіжжя та Вишеграду з урахуванням диференціації у реакціях на зміни характеристик попередніх станів. Це дозволило оцінити економічну динаміку у довгострокових та короткострокових періодах у варіації змінних; - розроблено методологію та відповідні статистичні моделі, що відображають динаміку інституційних змін у національних економіках на основі аналізу панельних даних, які охоплюють: моделювання витрат на освіту; частку жінок у структурі робочої сили; потенціал людського розвитку, а також характеризують відмінності у інтернетизації, відношенні до права власності, частці послуг у структурі ВВП та рівень соціальної глобалізації. Удосконалено - систему індикаторів інституційної статистики, отриману шляхом об'єднання даних та індексів із різних джерел, яка має міждисциплінарний характер і включає економічні та неекономічні індикатори. Це дозволило поглибити економічну діагностику траєкторії розвитку, притаманну країнам, диференційованим за рівнем інституціоналізації, і провести їх статистичне зіставлення; - методологічні засади імплементації концепції великих даних в систему інституційної статистики як важливої ланки офіційної статистики, що передбачає зміни в системі офіційних інститутів, у тому числі коригування законодавчої бази для електронного суцільного й вибіркового статистичного обстеження. Це забезпечує статистичну компаративність і уможливлює узагальнення досвіду інституційного забезпечення трансформації національних економік та розроблення ефективної державної політики в різних сферах відповідно до інституційних пріоритетів розвитку; - статистичні моделі економічного розвитку в частині їх інституційного наповнення через включення індексів "соціальна глобалізація", "економічна глобалізація", "політична глобалізація" та інших, що надало можливість сформувати базу неекономічних чинників, які виступають індикаторами якості інституційного забезпечення трансформації національних економік; - класифікацію економіко-статистичних моделей задля виявлення впливу чинників трансакційних витрат на економічний розвиток у країнах Східноєвропейського порубіжжя і Вишеградської групи для визначення значущих факторів, насамперед ступеня розвитку інвестиційно-інноваційного клімату як необхідного елементу інституційного забезпечення трансформації; - концептуальні положення підвищення ефективності трансформації національних економік через впровадження проміжних інститутів - введення селективних податків, реформування судів і підвищення ефективності урядів, створення попиту на освічений людський капітал, наближення до порядку держави відкритого доступу, переформатування суспільного договору. Це дало змогу включити до статистичних моделей низку чинників, які пояснюють траєкторії економічного розвитку Дістали подальшого розвитку - методологічно-інституційне забезпечення трансформації економіки України через використання нейронних мереж радіальної базисної функції, що дало можливість спрогнозувати темпи економічного зростання, об'єм ВВП (за паритетом купівельної спроможності), індекс соціальної глобалізації, кількість користувачів Інтернету та частку послуг у структурі ВВП України до 2021 р. Така конкретизація чинників статистичних моделей може бути підґрунтям для порівнянь країн і регіонів для виявлення інклюзивних та екстрактивних тенденцій; - трактування дефініцій "інститути", "інституційне середовище", "інституційна траєкторія", "інклюзивні інститути", "екстрактивні інститути" для обґрунтування методологічних засад статистичного моделювання та економічної діагностики інституціоналізації економічної трансформації;- класифікація трансформаційних зрушень у країнах за статистичними чинниками впливу інституційного середовища на економічне зростання, що дозволило виділити дві групи країн: з домінуванням інклюзивних інститутів та з їх обмеженим впливом чи відсутністю взагалі. Такий підхід формує наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігання створенню екстрактивного інституційного середовища; - статистичні моделі динамічних рядів даних проекту Медісона щодо країн Східноєвропейського порубіжжя і Вишеградської групи на основі здійснення кластеризації зазначених країн. Це дозволяє підвищувати достовірність статистичного аналізу, визначати пріоритети інституційного розвитку та формувати концептуальні підходи до виявлення впливу інституційного забезпечення на трансформації національних економік.
