Кондратенко Л. О. Проблеми первинної шкільної неуспішності в історії вітчизняної психології

Дисертація присвячена складній та неоднозначній історії становлення сучасних уявлень вітчизняних психологів про сутність первинної шкільної неуспішності як багатоаспектного явища, у виникненні та розвитку якого головну роль відіграють не окремі причини, а цілісна реакція особистості на комплекс негативних впливів, спричинених різнотипними та різноспрямованими суб'єктивними та об'єктивними факторами. Доведено, що первинну шкільну неуспішність не можна зводити лише до академічної неуспішності. Академічна неуспішність є її найбільш очевидною, але не єдиною складовою. Її часто супроводжує загальна шкільна неуспішність, яка характеризується втратою дитини інтересу до навчання, відторгнення школи, девіантною, а то і деліквентною поведінкою. Запропонований у дисертації підхід до історико-психологічного дослідження дав змогу охарактеризувати специфіку розвитку психологічної думки у вибраний для дослідження період, показати вплив позанаукових чинників на особливості поглядів психологів на сутність первинної шкільної неуспішності та засоби її подолання. Вивчення історії більш ніж сторічної боротьби вітчизняних психологів і педагогів з шкільною неуспішністю дітей засвідчило, що виправити її виключно педагогічними методами неможливо. Аналіз роботи вчителів, які досягали прекрасних результатів у подоланні академічного невстигання дітей, переконливо свідчить про те, що окрім застосуванням новаторських і при цьому абсолютно різних методів навчання, вони завжди (усвідомлено або частіше навіть неусвідомлено) широко використовували механізми психологічного впливу на своїх вихованців. На основі аналізу різних як наукових досліджень, так і емпіричних психолого-педагогічних підходів до подолання первинної шкільної неуспішності показано, що її ефективна корекція можлива лише за умови врахування її психологічної складової, дії тих психологічних механізмів, які детермінують її виникнення і розвиток.