Об’єктом дослідження є процеси розвитку системи економічних відносин і структурної трансформації аграрного сектора економіки. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних та науково-практичних засад розвитку інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. Для досягнення поставленої мети та системного вирішення завдань дослідження було використано такі методи: абстрактно-логічний, дедуктивний, синтезу, узагальнення, монографічний, системного аналізу, історичний, порівняльного аналізу, формалізації, балансовий, розрахунково-конструктивний, економіко-математичного моделювання, статистичного аналізу, нейронно-мережевого моделювання, графічний. Удосконалено теоретичні засади та сформовано методологічний базис розвитку інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки, визначено форми їх реалізації. Розроблено методологічні засади оцінювання рівня інтеграції й розмірності інтегрованих суб’єктів господарювання. Досліджено ґенезу розвитку інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки України, оцінено стан інтегрованого аграрного виробництва й розвитку міжгалузевих інтеграційних відносин, вплив транснаціоналізації на інвестиційну діяльність. Розроблено модель економічного зростання в аграрному секторі економіки на основі розвитку інтеграційних відносин, сформовано неоіндустріальну парадигму та визначено механізми формування інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку інтеграційних відносин. Розроблено моделі та організаційно-економічні засади залучення усіх форм господарювання до інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки, зокрема на базі виробничої контрактації. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку продуктових інтеграційних відносин та концептуальні засади рентної політики в системі їх регулювання. Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічного базису і розробці науково-практичних рекомендацій з розвитку інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. Основні положення дисертації доведені до рівня науково-методичних розробок і рекомендацій. Сфера (галузь) використання: державні органи законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів, органи державної статистики, галузеві об’єднання, інтегровані суб’єкти господарювання, наукові установи, заклади вищої освіти.
