Куц О. В. Теоретичне обгрунтування продуктивності овочевих агроценозів за оптимізації живлення рослин у Лівобережному Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0518U000553

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.06 - Овочівництво

22-05-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 65.357.01

Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України

Анотація

Об’єкт: біологічні процеси у рослинах капусти білоголової, томата, буряку столового та їх насінниках. Процеси відтворення родючості ґрунту й екологічної стабільності овочевих агроценозів. Мета: теоретичне обґрунтування оптимізації живлення овочевих рослин в агроценозах Лівобережного Лісостепу України. Методи дослідження: польові, лабораторні, математично-статистичні. Новизна: Вирішено наукову проблему підвищення продуктивності овочевих агроценозів і відтворення родючості ґрунту. Визначено, що післядія систематичного спільного використання органічних і мінеральних добрив у овочевих сівозмінах триває до 16 років. Виявлено позитивний вплив на підвищення біологічної азотфіксації чорноземних ґрунтів органо-мінеральної та сидеральної систем удобрення. Проаналізовано вплив мікроелементів на ростові процеси рослин, формування продуктивних органів та якісні показники продукції овочевих рослин. Результати: встановлено, що овоче-кормові сівозміни в комплексі з органо-мінеральними системами удобрення гарантують відтворення родючості ґрунту: підвищення гумусу на 0,4%, мікробіологічних параметрів і енергетичного стану ґрунту на фоні зростання врожайності овочевих культур на37-52%. Розраховано грунтово-екологічний індекс для різних видів агроценозів (овочева, овоче-кормова, овоче-кормова біологізована сівозміни) та систем оптимізації живлення. Встановлено залежність врожайності буряка столового від забезпеченості грунту рухомим фосфором, представлену рівнянням регресії. Вперше для технології органічного землеробства розроблено біологізовані системи удобрення томата на основі комплексного використання соломи чи сидерата і мікробних препаратів, які сприяють зростанню мікробіологічної активності ґрунту, врожайності на 17% і вмісту у плодах вітаміну С. Встановлено основні параметри системи використання комплексних добрив із макро- та мікроелементами в технології вирощування овочевих рослин, що гарантуватимуть отримання урожайності томата на рівні 42–46 т/га, капусти білоголової – 70–74 т/га, буряку столового – 63–65 т/га. Розроблено механізми підвищення рухомості ґрунтових фосфатів для овоче-кормових сівозмін за рахунок використання фізіологічно кислих добрив. Визначено рівні споживання елементів живлення овочевими рослинами за різних технологій вирощування. Ступінь впровадження: видано 5 монографій, 2 рекомендації, 7 патентів. Результати досліджень увійшли до національних концепцій та програм розвитку галузі овочівництва. Впроваджено у господарствах на площі 123 га.

Файли

Схожі дисертації