Михайлусов Р. М. Діагностика та лікування вогнепальних ран м’яких тканин (експериментально-клінічне дослідження)

Дисертаційне дослідження присвячено підвищенню ефективності діагностики та лікування вогнепальних ран м'яких тканин на підставі аналізу особливостей перебігу поранень та надання етапної медичної допомоги пораненим під час антитерористичної операції (АТО) на сході України. В експериментальній частині дослідження на першому етапі розроблено модель для визначення виду зброї та дистанції від місця пострілу (підриву) до об’єкту ураження із застосуванням небіологічних матеріалів. На другому етапі здійснено моделювання вогнепальних поранень у живих тварин та вивчено динаміку ранового процесу залежно від виду поранення та особли¬востей місцевого лікування ран. Встановлено, що найбільші руйнування м’яких тканин спостерігаються при мінно-вибухових пораненнях, які призводить до значного збільшення тривалості загоєння ран зі збереженням дистрофічних та деструктивних змін в міосипластах до 60-ї доби після поранення. Найбільш ефективним методом лікуванні експериментальних мінно-вибухових поранень виявилась ВАК-терапія. У клінічній частині дослідження виконано аналіз надання медичної допомоги 1059 пораненим, що надійшли на лікування протягом 2014–2016 рр. до хірургічних клінік ВМКЦ ПнР МО України, яким діагностовано 3203 вогнепальні рани. Проаналізовано особливості надання МД під час АТО та визначено типові помилки під час евакуації, хірургічного та місцевого лікування ран. За результатами аналізу запропоновано та впроваджено комплексний діагностично-лікувальний алгоритм із застосуванням нових методів і приладів для поліпшення якості ревізії ран, дебридменту рани та її місцевого лікування, що дозволило підвищити його ефективність.