Грицюк М. І. Патофізіологічні механізми порушень парціальних функцій нирок в динаміці експериментального цукрового діабету

Об'єкт - діабетична нефропатія; мета - з’ясувати патогенез змін парціальних функцій нирок та їх структурних порушень на ранніх етапах розвитку експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету для встановлення ранніх еквівалентів формування діабетичної нефропатії; методи -експериментальні; фізіологічні; біохімічні; морфологічні; лазерної поляризаційної автофлуоресцентної мікроскопії; математико-статистичні; результати - виявлено, що розвиток експериментального ЦД характеризується змінами функціонального стану нирок, наявними вже на 11-ту добу з їх поглибленням до 31-шої доби, найвагомішими з них є порушення клубочкової функції, що проявляється зростанням швидкості клубочкової фільтрації; з'ясовано, що поява протеїнурії в щурів з експериментальним ЦД первинно обумовлена перевантаженням проксимального канальця нефрону білком з 21-шої доби експерименту; показано, що перші ознаки зниження здатності нирок регулювати натрієвий гомеостаз наявні вже на 11-ту добу експериментального ЦД, що реалізується переважно за рахунок зниження транспорту іонів натрію в дистальному канальці в перерахунку на одиницю діючого нефрону. Активація кислотнорегулювальної функції нирок вібувається за рахунок посилення виділення активних іонів водню, титрованих кислот та іонів амонію, що свідчить про гіперпродукцію кислот в організмі тварин із ЦД внаслідок порушення енергетичного обміну в інсулінозалежних тканинах. Виявлені функціональні зміни в нирках супроводжуються зменшенням активності ЛФ та СДГ на 31-шу добу експерименту, а морфологічні зміни мезангіального матриксу та мезангіоцитів виявлено вже на 11-ту добу; встановлено, що в експерименті раннім морфологічним еквівалентом ушкодження нирки при ЦД є зміни співвідношення між карбоксильними та аміногрупами білків на користь карбоксильних (збільшення коефіцієнту R/B); отримано підтвердження морфологічних даних показниками лазерної поляризаційної автофлуоресцентної мікроскопії гістологічних зрізів тканин; статистичний підхід до аналізу автофлуоресцентних мікроскопічних зображень гістологічних зрізів нирки всіх груп дослідних тварин виявив відмінності показників обчислення набору статистичних моментів 1-го - 4-го порядків, що характеризують часову динаміку зміни координатних розподілів значень орієнтаційного та кристалізаційного параметрів; показано, що уведення НАДФ чинить позитивний вплив на перебіг експериментального ЦД, зважаючи на покращання динаміки показників досліджуваних функцій нирок, зменшення коефіцієнту R/B, а також підвищення активності ЛФ та СДГ протягом періоду спостереження.