Кополовець І. І. Клініко-лабораторне та інструментальне обґрунтування хірургічного лікування атеросклеротичних уражень гілок дуги аорти з метою лікування та профілактики гострих порушень мозкового кровообігу.

Вивчено результати хірургічного лікування 520 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій. Симптоматичний перебіг спостерігався у 68,7% хворих, а асимптоматичний – у 31,3% пацієнтів. Із досліджуваних біохімічних показників найбільшу достовірну цінністьмала Лп-ФЛА2, яка більше корелювала із структурою атеросклеротичної бляшки, аніж із її величиною.Сукупність трьох факторів: стеноз, нестабільність атеросклеротичної бляшки та процес запалення в ній є одним із провідних механізмів розвитку ГПМК. Ймовірність можливого розвитку ГПМК можна розрахувати за запропонованою нами формулою «Інсульт-Stop». Виконання каротидної ендартеректомії до 72 годин показано у пацієнтів із наявністю хоча б одного із наступних критеріїв: повторні транзиторні ішемічні атаки протягом доби; ішемічний інсульт «в ходу»; м’яка високоембологенна атеросклеротична бляшка. При поєднаному ураженні сонних та коронарних артерій симультанна операція показана у пацієнтів: із симптоматичним стенозом ВСА більше 50%; асимптоматичним стенозом ВСА більше 70% при контрлатеральній оклюзії ВСА. Послідовність виконання оперативних втручань при поєднаному атеросклерозі сонних артерій та інших судинних басейнів визначається за критерієм ступеня тяжкості домінуючого ураження того чи іншого басейну.