Дисертація присвячена дослідженню проблем публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр в Україні. Розкрито історично-правову ґенезу управління в галузі використання та охорони надр у різних суспільних формаціях на теренах українських земель (з періодизацією).
Сформульовано визначення категорії «публічне адміністрування в галузі використання та охорони надр», проведено її аналіз, розмежування з іншими дотичними категоріями та поняттями. Досліджено зміст та особливості адміністративних правовідносин публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр.
Надано правову характеристику та здійснено таксономічний поділ суб’єктів публічного адміністрування. З‘ясовано, що систему адміністративних органів України, що здійснюють публічне адміністрування в галузі використання та охорони надр, формують передусім органи публічної влади (органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування). Інші суб’єкти, як-от: юридичні особи публічного права (державні підприємства, національні акціонерні товариства тощо), що виконують делеговані державою функції надання публічних послуг.
Проаналізовано адміністративно-правовий механізм публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр. Визначено поняття механізму та принципів публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр.
Надано характеристику організаційно-інституційному забезпеченню публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр та засобів функціонально-правового характеру у цій сфері.
Узагальнено та класифіковано нормативні акти за трьома групами: спеціалізовані нормативні акти, комплексні нормативні акти та інтегровані, тобто нормативні акти, що регулюють правовідносини, пов’язані з надрами, у тому числі публічним адмініструванням, незалежно від виду їх діяльності.
Розкрито функції публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр у взаємозв’язку з їх інституціональним забезпеченням, акцентовано увагу на закріплення функцій публічного адміністрування галузі в компетенції суб’єктів публічного адміністрування.
Обґрунтовано, що особливості функціонального забезпечення публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр детерміновані особливостями об’єкта правовідносин із процесами зміни соціально-економічної та політичної систем у державі.
Охарактеризовано зарубіжний досвід у сфері публічного адміністрування надрової галузі у зарубіжних країнах (на прикладах Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Республіки Киргизстан, Канади, Сполучених Штатів Америки, Королівства Норвегії, Федеративної республіки Німеччини та Республіки Франції).
Розкрито сутність і особливості адміністративно-правової відповідальності у сфері використання та охорони надр. Визначено особливості адміністративно-правової відповідальності органів публічної адміністрації у сфері використання та охорони надр.
Сформульовано визначення поняття «адміністративно-правовий засіб удосконалення публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр», окреслено напрями та визначено принципи засобів удосконалення публічного адміністрування в галузі використання і охорони надр.
Визначено перспективні напрямки удосконалення засобів публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр, а саме: удосконалення нормативно-правової бази публічного адміністрування в досліджуваній галузі, у тому числі наближення законодавства України до права Європейського Союзу, адаптації законодавства до європейських норм; удосконалення системи нагляду та контролю в галузі використання та охорони надр, зокрема утворення державних органів інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу та нагляду (контролю), який матиме повноваження в досліджуваній галузі; посилення екологічної складової публічного адміністрування в галузі використання та охорони надр; залучення громадськості при прийнятті управлінських рішень, що стосуються охорони навколишнього природного середовища і відповідно надр як його складової; удосконалення інформаційного забезпечення в галузі використання та охорони надр, надрокористування, створення та ведення загальнодержавних кадастрів природних ресурсів, проведення моніторингу; удосконалення наукового забезпечення управлінської діяльності в галузі використання та охорони надр, зокрема залучення до проведення аналітичних робіт спеціалізованих науково-дослідних установ, упровадження науково-обґрунтованих підходів до публічного адміністрування, впровадження прогресивних технологій.