Об’єкт дослідження – реабілітаційна діяльність із військовослужбовцями-учасниками бойових дій.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади організації комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій.
Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та експериментальній перевірці дієвості системи організації та здійснення комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій.Методи: теоретичні, емпіричні, математичної статистики.
Провідною ідеєю дослідження є положення про необхідність організації та здійснення комплексної (соціальної, психологічної, медичної/фізичної, педагогічної) реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь у бойових діях у спеціалізованих реабілітаційних установах, що передбачає залучення мультидисциплінарної команди фахівців соціальних служб на основі цілеспрямованого використання інноваційних технологій, методів та форм такої діяльності.
Концепція дослідження. Основні концептуальні підходи дослідження ґрунтуються на сучасних положеннях про реабілітаційну діяльність, мета якої полягає у створенні сприятливих умов для життєдіяльності військовослужбовців Збройних Сил України, що брали участь у бойових діях, і визначається соціальною політикою держави. Концепція полягає в розкритті системи комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій, що базується на трьох концептах (методологічному, теоретичному й технологічному) та передбачає оптимізацію цієї роботи з урахуванням особливостей життєдіяльності військовослужбовців, специфіки військової професії, а також умов ефективності її здійснення.
Гіпотеза полягає в тому, що функціонування системи організації комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій буде ефективною, якщо: вона міститиме відповідні блоки (методологічний, змістовий, процесуальний, результативний), ґрунтуватиметься на сукупності методологічних підходів (мультидисциплінарний, системний, комплексний, технологічний), загальнонаукових (комплексності; наступності; послідовності; безперервності; диференційованості) і специфічних (оперативності; гнучкості; багатоступеневості; невідкладності; індивідуального підходу; максимального синергічного співробітництва; багаторівневого характеру саногенних заходів; цілісності; гармонійності; динамічності; гуманізації; індивідуалізації; взаємодії фахівців мультидисциплінарної команди; забезпечення педагогічної підтримки) принципів, які відображають нормативно-законодавчі, науково-теоретичні й технологічні ідеї комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій, що забезпечують ефективне здійснення цього напряму роботи та сприяють розв’язанню окреслених завдань з урахуванням її специфіки на сучасному етапі.
Методологічна основа дослідження: наукові ідеї, які розкривають: теоретичні й методичні аспекти реабілітації та її видів; загальні підходи до організації реабілітаційної діяльності та особливості здійснення реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь у бойових діях; сутність і специфіку стресу та його наслідків; концептуальні положення загальної теорії систем та їх педагогічне моделювання; фундаментальні ідеї мультидисциплінарного, системного, технологічного підходів; теоретико-методологічні основи реабілітаційної парадигми щодо військовослужбовців за кордоном; теоретичні засади модернізації комплексної реабілітації на основі впровадження арт-технологій, потенціал тренінгових технологій у реабілітації, можливості ігрових технологій під час реабілітаційної діяльності; концептуальні підходи до вивчення сімей військовослужбовців і проведення з ними сімейної терапії; фундаментальні положення соціальної педагогіки, соціальної психології та соціальної роботи, що склали підґрунтя для побудови системи комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій; теоретичні основи технологій і методів реабілітаційної діяльності військовослужбовців Збройних Сил України; положення військової педагогіки і психології.
Результати: вперше обґрунтовано та експериментально перевірено систему організації комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій, основними компонентами якої є: методологічний блок; змістовий блок; процесуальний блок; результативний блок, а також розроблено її графічну модель. Визначено організаційно-педагогічні умови дієвості реабілітаційної діяльності з військовослужбовцями-учасниками бойових дій. Удосконалено зміст, форми і методи в процесі організації комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій в системі соціальних служб й розроблено комплексну діагностику для визначення основних проблем особового складу Збройних Сил України, що брали участь у бойових діях. Уточнено сутність поняття «реабілітація військовослужбовців-учасників бойових дій», «види реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій».
