Підопригора С. В. Українська експериментальна проза ХХ – початку ХХІ століть: «неможлива» література.

У дисертації вперше цілісно досліджено українську експериментальну прозу ХХ – початку ХХІ століть як багатовимірне та неоднозначне літературне явище в історико-культурній та жанрово-стильовій перспективі. Акцентовано увагу на ґенезі вивчення проблеми «художнього експерименту» та «експериментальної прози» в українському та зарубіжному літературознавчому дискурсі. Парадигму експериментальної прози структуровано та систематизовано через ретельний аналіз численних авторських художніх експериментів, спрямованих на випробовування кордонів літератури, вихід за межі мистецтва слова з метою проектування найефективнішої на найефектнішої читацької рецепції. Зокрема, як експериментальна виокремлюється проза 1920-х рр., «химерна», андеграундова, трансгресивна проза; акцентується активізація міжмистецької взаємодії (медіакомбінація «вербальний – візуальний образи») в полі художнього експерименту аж до повноцінного функціонування візуального образу (комікс, графічний роман, артбук) та динамізація переходу тексту із друкованої площини до цифрового простору (мультимедійні проекти, інтерактивні книги-ігри, відеоігри).