Об’єкт – бюджетний механізм держави. Мета – обґрунтування теоретико-методологічних домінант формування і функціонування бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо векторів модернізації зазначеного механізму в умовах соціально-економічних трансформацій. Методи – діалектичний, системний, інституціональний, теоретико-множинний підходи, методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, аналогії, теоретичного узагальнення, моделювання, спостереження, вимірювання, порівняння, емпіричного опису, формалізації, сходження від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного, інтервального аналізу даних, математичні, статистичні, системно-функціональні, функціонально-структурні, комплексні, графічні. Результати – розроблено теоретико-методологічні положення, науково-методичні підходи до дослідження формування і функціонування бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави та практичні рекомендації щодо шляхів його модернізації в контексті забезпечення інклюзивного сталого розвитку України. Новизна – набули подальшого розвитку концептуальні підходи до виявлення й обґрунтування алокаційного, регулюючого і превентивного ефектів від реалізації розподільної та контрольної функцій бюджету як економічної категорії; уточнено визначення поняття «бюджетні ресурси», в якому зроблено акцент на джерелах їхнього формування, призначенні та формі існування; розроблено методологічний підхід до дослідження бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави, який базується на фінансовій теорії та філософському пізнанні бюджетних відносин, передбачає розгляд зазначеного механізму крізь призму законів та категорій діалектики з використанням методологічного інструментарію теорій інституціоналізму і систем; сформовано комплексний теоретико-методологічний підхід до розкриття сутності бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави, зокрема як: системи та інституції; розвинуто наукові підходи до ідентифікації принципів формування і функціонування бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави; удосконалено концептуальні засади управління бюджетними ресурсами через запровадження технології інклюзивно-орієнтованого бюджетування та доповнено категорійно-понятійний апарат фінансової теорії дефініцією «інклюзивно-орієнтоване бюджетування»; розроблено інтервальну модель динаміки доходів бюджету держави, яка базується на теоретико-множинному підході й аналізі інтервальних даних, та дає змогу удосконалити прогнозування доходів бюджету; удосконалено науково-організаційні підходи до оптимізації використання бюджетних ресурсів; набув подальшого розвитку науково-методичний підхід до вдосконалення справляння податку на доходи фізичних осіб у частині застосування розробленої прогресивної шкали податкових ставок, який передбачає диференціацію платників податку залежно від величини оподатковуваних доходів із встановленням різних ставок податку на доходи фізичних осіб; удосконалено теоретико-методичний підхід до планування видатків бюджету держави на соціальний захист, який передбачає зміну порядку призначення державної допомоги при народженні дитини з урахуванням величини фактичного прожиткового мінімуму; удосконалено науково-методичні засади бюджетного регулювання, які базуються на поетапному застосуванні інструментів такого регулювання та оцінюванні його результативності на основі визначення показника «рівень забезпеченості бюджетними ресурсами делегованих державою повноважень до органів місцевого самоврядування». Впроваджено у діяльність Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, територіального управління Рахункової палати України по Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – діяльність Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики
