Діденко С. М. «Хірургічне лікування хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет»

Роботу засновано на аналізі результатів хірургічного лікування 439 хворих з ХКІНК та ЦД. В умовах ДМАП у шкірі та м’язах спостерігалося порушення проліферації клітин епідермісу та внутрішньоклітинної регенерації міоцитів та сполучнотканинних структур м’язів, що пов'язане із зменшенням просвіту та порушенням проникності базальної мембрани судин ГМЦР. У хворих із тяжким ступенем ДМАП тромбоз після ГРО зафіксовано у 7 (22,6%) з 31 спостереження. Доведено переваги виконання ЕВ при ізольованому СОУ артерій ПГСС та ГРО при поєднаному СОУ артерій ПГСС та ПСА перед відкритими операціями. Летальність після відкритих реконструкцій достовірно вища, ніж після ЕВ - 4,0% проти 1,3% (p<0,001) ніж після ГРО 7,9% проти 4,6% (p<0,05). Результати ПР за вірогідністю загоєння через 1 і 6 міс достовірно кращі, ніж ОР (96,8 і 75,9%; p<0,001) і (98,9% і 86,1%; p<0,05). Результати ПР та ОРК через 1 і 6 міс. є зіставними (p>0,05). Дотримання ангіосомної концепції при реваскуляризації стопи у пацієнтів з ІФ СДС достовірно покращує вірогідність загоєння ВНУ. Розроблено методику розрахунку ПСДМ і алгоритм післяопераційного обстеження з урахуванням факторів ризику тромбозу ЗАР. Кумулятивний рівень збереження кінцівки через 1 і 3 роки після попереджуючих та повторних операцій склав відповідно 98,3% проти 75,4% (p<0,05) та 91,5% проти 49,2% (p<0,01).