Об'єкт дослідження: процеси міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій; мета дослідження: розроблення методології системного дослідження міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій та обґрунтування на цій основі нових концептуальних засад регулювання міжнародної міграції на національному, міждержавному та регіональному рівнях; методи дослідження та апаратура: діалектичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу та групування, логіко-історичний метод, статистичні методи, порівняльного аналізу, економіко-математичне моделювання та кореляційно-регресійний метод, метод експертного опитування; теоретичні і практичні результати: введено поняття «міграційна пара» як комбінації країни походження та країни призначення мігрантів, між якими історично сформувався міграційний коридор зі специфічними кількісними та структурними параметрами, що характеризується особливим інституційним, соціо-демографічним, фінансово-економічним, етнічно-культурним та іншим середовищем міграційних процесів; запропоновано інструмент ідентифікації зв’язку міжнародної міграції людських ресурсів з геоекономічними ризиками, що представлено через інтегральний показник міграційної привабливості; теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів; удосконалено класифікацію міжнародної міграції за рахунок використання інституційного підходу та врахування значення статево-вікових і освітньо-професійних груп мігрантів на формування людського потенціалу, його трансформацію в ході окремих видів міграції; характеристику впливу еколого-природничого типу геоекономічного ризику на формування факторів виштовхування людських ресурсів, а також механізми його формалізації через обґрунтування методики кластеризації регіональних інтеграційних об’єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій; методологічний підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який включає запропоновану методику розрахунку інтегрального показника геоекономічного ризику країн як середньої зваженої нормованих агрегованих показників окремих типів геоекономічних ризиків; систему інформаційного забезпечення регулювання процесів міжнародної міграції на міжнародному, регіональному та національному рівнях, базисом якого є сформована модель багаторівневого інформаційного поля; методологічні засади дослідження міжнародної міграції людських ресурсів у частині: визначення понять «міграційний потік», «міграційний коридор», «міграційний мотив» та «міграційна привабливість», а також взаємозв’язків між ними, що дозволило позиціонувати дані поняття як об’єкти дослідження міграційних процесів; ідентифікація тенденцій геоекономічних трансформацій та окреслення їх впливу на міжнародну міграцію людських ресурсів (регіоналізація та глокалізація геоекономічного простору, посилення геоекономічних ризиків, трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку, трансформація геоекономічного простору, структурні зміни у світовому господарстві, віртуалізація економічних та інших процесів); визначення впливу політико-безпекового типу геоекономічного ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, де зафіксовано військово-політичні конфлікти та інші загрози військово-політичної нестабільності; підходи до регулювання міжнародної міграції в країнах міграційної пари, які мають бути імплементовані у політику зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну, інвестиційну та інші політики і спрямовані на інтеграцію мігрантів та подолання соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграцією; ідентифікація характерних рис долучення України до процесів міжнародної міграції через опис соціально-економічних та політико-безпекових передумов еміграції населення України, характеристику особливостей статево-вікової та освітньо-професійної структури емігрантів; система детермінантів формування міграційних мотивів, що поділяються за такими групами, як економічні, соціо-демографічні, політико-безпекові, мовно-культурні та еколого-природничі детермінанти; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Громадської організації «Житомирська обласна Спілка поляків України», Громадської організації «Житомирська спілка волинських чехів», Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської міської ради, Головного управління статистики Житомирської області, Департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської обласної державної адміністрації, ТОВ «Суперспрокс Україна», у навчальний процес Житомирського державного технологічного університету; сфера використання: удосконалення процесу регулювання міжнародної міграції людських ресурсів.
