У роботі досліджується проблема становлення та розвитку галузей легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. та розкрито їх вплив на соціально-економічне становище Наддніпрянської України. Проаналізовано й систематизовано джерела з даної проблематики. Представлено загальну картину стану галузей легкої промисловості. Відзначено, що їх розвиток залежав від імпорту устаткування, сировини і матеріалів. Висвітлено процес переходу легкої промисловості від мануфактурного до фабричного виробництва. Розглянуто питання технічного становища легкої промисловості, виділено та охарактеризовано особливості забезпечення машинами та обладнанням підприємств. Доведено, що галузі легкої промисловості, які в дореформений період виходили зі своєю продукцією на зовнішній ринок, у період промислового капіталізму почали занепадати, або дуже повільно розвиватися, працюючи на вузький внутрішній ринок.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення різнотипових джерел та здобутків історіографії здійснити комплексне історичне дослідження ролі легкої промисловості в економіці Наддніпрянської України, розкрити процес формування ринкових відносин та промислового капіталу на прикладі галузей легкої промисловості в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси у легкій промисловості в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX – на початку XX ст.
Предметом дослідження є становлення та розвиток таких галузей легкої промисловості Наддніпрянської України як текстильна, вовномийна, канатна, шкіряна, взуттєва, хутрова, тобто тих, що тісно пов’язані з сільським господарством, галузями машинобудування та хімічною промисловістю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації, її висновки та рекомендації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, Росії та Польщі другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., спеціальних курсів з проблем історії економіки. Зроблені висновки на основі зібраного матеріалу, можуть сприяти розширенню джерельної бази в дослідженні даної теми на регіональному рівні, а також доречно буде їх застосувати для підготовки навчально-методичних, історико-краєзнавчих, науково-популярних праць та в практичній викладацькій діяльності, підготовці кадрів для економіки.
Вивчення проблеми розвитку легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. здійснено на основі використання системного підходу, шляхом органічного поєднання загальноприйнятих у сучасній українській історичній науці принципів історизму, багатовимірності, науковості, об’єктивності та всебічності. Побудова викладу матеріалу дослідження укладена за проблемно-хронологічним і тематичним принципами із застосовуванням принципів системності, послідовності, наступності. Методологічну і теоретичну основу роботи склали підходи і методи, прийняті в історичній науці. Вибір методів зумовлювався предметом дослідження, поставленою метою та обсягом окреслених завдань.
