Безаров О. Т. Єврейський чинник у революційному русі в Російській імперії (1861–1917 роки).

Уперше в сучасній українській історіографії революційного руху в Російській імперії застосовано поняття єврейського чинника в історії революційного руху в Російській імперії. Проаналізовано історіографію проблеми, наведено основні підходи щодо розуміння місця та ролі євреїв у революційному русі в Російській імперії. Змістовно обґрунтовано теоретико-методологічні принципи вивчення єврейського чинника у революційному русі в Російській імперії. Використанні у дослідженні теорія ідентичності і теорія модернізації пізньоімперської Росії дозволили комплексно проаналізувати кризу ідентичності російських євреїв та їхньої революційності, феномен російсько-єврейської інтелігенції, а також фактори, які сприяли загостренню єврейського питання в Російській імперії, вибуху єврейських погромів, поширенню антисемітизму в країні. З’ясовані причини та передумови революційності російських євреїв. Встановлено єврейську складову у революційному народництві.