Об’єкт досліджень: процес оптимізації виробництва біомаси та насіння проса прутоподібного в умовах Лісостепу України, агроекологічні основи формування і реалізації потенціалу врожайності культури залежно від ґрунтово-кліматичних умов та агротехнологічних факторів. Мета: наукове обґрунтування агроекологічних основ формування врожайності проса прутоподібного для умов недостатнього зволоження Лісостепу України та розробці оптимізованої технології вирощування культури, яка базувалася б на принципах адаптивного рослинництва. Методи: загальнонаукові, спеціальні (польовий, хімічний, підрахунково-ваговий, фізичний, розрахунково-порівняльний), статистичні. Новизна: Уперше для зони Лісостепу України теоретично обґрунтовані та розроблені наукові основи агротехнічних прийомів вирощування проса прутоподібного для біопаливного напряму використання. Встановлені закономірності росту та розвитку рослин під впливом абіотичних факторів, що дозволило оптимізувати технологічні заходи виробництва проса прутоподібного на біомасу та насіння. Вперше вивчено вплив сумісного вирощування проса прутоподібного із люпином жовтим на формування елементів структури врожаю та врожайність біомаси, що дозволяє зменшити дози азотних добрив у підживленні посівів. Розроблено наукову методику обліку врожаю за сухою біомасою з використанням оптимальних значень елементів структури, які застосовані для моделювання технології вирощування проса прутоподібного. Результати: Для умов Лісостепу розроблена оптимізована технологія вирощування, що забезпечує: зменшення впливу нерегульованих факторів навколишнього середовища, одержання високої врожайності культури за сухою масою та зменшення витрат ресурсів на виробництво біомаси. Застосування оптимізованої технології вирощування проса прутоподібного на маргінальних землях, що поєднувала: фон напівпарового основного обробітку ґрунту, дві весняні та передпосівну культивації, допосівне та післяпосівне прикочування ґрунту; весняну сівбу у другій декаді квітня нормою висіву 3 млн. шт. насінин на 1 га; широкорядний спосіб сівби (45 см), сумісно з бобовим компонентом, весняне азотне підживлення рослин у дозі 15–30 кг/га д. р. (розпочинаючи з третього року вегетації культури) дозволяє в умовах Лісостепу України збільшити врожайність біомаси до 15,0 т/га, що на 0,9 т/га більше порівняно із звичайною технологією. Цей комплекс агрозаходів дозволяє зменшити сукупні витрати енергетичних ресурсів на 1 га посівів з 73,0 до 65,3 ГДж, збільшити вихід твердого біопалива на 1,3 т/га, енергії на 26,2 ГДж/га, та підвищити коефіцієнт енергетичної ефективності на 0,9 – від 3,4 (ефективність низька) до 4,3 (ефективність середня). Ступінь впровадження: Результати експериментальних досліджень апробовані на дослідно-селекційних станціях Лісостепової зони України та впроваджені у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області на площі 10,0 га, Дніпропетровської області (15 га) та інших областей (9,3 га), використовуються в програмах підвищення кваліфікації керівників і фахівців агропромислового комплексу, під час проведення «Днів поля», семінарів та ін. Сфера впровадження: наукові установи НААН і Міністерства АПВіП України, вищі навчальні заклади, агроформування АПК України.
