Запропоновано структурно-функціональну модель впливу бюджетно-податкової і монетарної політики на сукупний попит, яка ґрунтується на комплексному поєднанні інструментів фінансової архітектоніки, враховує ефект композиційної структури, лаги дії у часі, зміну ендогенної та екзогенної складової економічного середовища, інституційні перетворення фінансової системи. Систематизовано досвід реалізації фінансової політики в країнах із розвинутою та трансформаційною економікою на стадіях рецесії, постстабілізаційного відновлення і стійкого економічного зростання.
Обґрунтовано положення щодо проведення фіскальної консолідації та бюджетно-податкового стимулювання економіки, які передбачають запровадження і дотримання фіскальних правил, формування відповідних бюджетних програм, одночасного регулювання вагових показників видатків та доходів бюджету, модернізації інституційних засад бюджетної системи. Розкрито інституційний підхід до координації бюджетно-податкової і монетарної політики, який ґрунтується на діалектичній єдності цілей щодо поступального підвищення рівня суспільного добробуту та забезпечення динамічної макроекономічної рівноваги, варіативному використанні фіскальних і монетарних інструментів залежно від стану економічного середовища, ступеня фінансово-бюджетної збалансованості, стадій економічного циклу, системній взаємодії фінансових регуляторів на засадах транспарентності та результативності. Розроблено концептуальні засади формування державної фінансової стратегії суспільного розвитку, в тому числі забезпечення взаємоузгодженого використання фінансових інструментів для підтримки макроекономічної стабільності, інтенсифікації процесів залучення і перерозподілу інвестиційних ресурсів, реалізації структурних змін публічних фінансів, підвищення ефективності використання бюджетних коштів та посилення дієвості системи державного фінансового управління.
Удосконалено підходи до оцінювання фіскальної ефективності податкової системи в контексті оподаткування факторів виробництва і споживання; підходи щодо реалізації заходів монетарної політики за умов трансформації інституційного середовища для досягнення цінової і фінансової стабільності; обґрунтування впливу глобалізації економіки на фінансову систему. Визначено інституційні особливостей становлення вітчизняної системи оподаткування. Розвинуто основні засади забезпечення боргової стійкості державних фінансів, що полягають у здійсненні оцінювання впливу факторів на динаміку показника співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту, діагностиці стану боргової безпеки держави на основі розрахунку інтегрального показника з використанням ризик-орієнтованого підходу, проведення постійного моніторингу його значень, встановленні інституційних обмежень для циклічно скоригованого дефіциту бюджету.
Дістали подальшого розвитку підходи до розробки стратегії акцизного оподаткування; положення до визначення етапів реалізації вітчизняної монетарної політики; методологічні засади формування державної фінансової політики. Обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення ефективності бюджетних видатків.
