Даниленко Л. І. Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні

Об’єкт дослідження: паремійні одиниці чеської мови з погляду їх культурно-генетичних, лінгвокогнітивних і дискурсивних характеристик. Мета: комплексний лінгвістичний опис проблемних питань чеської пареміології, пов’язаних із зовнішніми та внутрішніми чинниками: походження, лінгвокогнітивні та прагмалінгвістичні особливості існування в мові й мовленні. Методи: порівняльно-історичний, зіставно-типологічний, функціональний метод із застосуванням методики контекстуально-семантичного і трансформаційного аналізу, концептуальний аналіз, соціолінгвістичний експеримент, прийоми кількісних підрахунків. Наукова новизна: вперше встановлено хронологічні межі паремійного корпусу чеської мови, запропоновано його періодизацію; простежено формування термінологічної системи чеської пареміології; віднайдено паремійний матеріал, опублікований Й. Добровським 1806 р. у виданні «Slavin»; паспортизовано пареміологію чеської мови біблійного походження, виділено три типи паремійних висловів стосовно освоєння античної спадщини; досліджено вплив німецької та української пареміології на чеську; виявлено витоки українських прислів’їв і приказок у чеському паремійному корпусі середини ХІХ ст.; розроблено методику реконструювання культурних концептів на паремійному рівні чеської мови, визначено сучасний чеський паремійний мінімум. Практичне значення: результати дослідження можна використовувати в лінгводидактиці: курсах порівняльної фразеології слов’янських мов, лінгвокультурології, лінгвістичної прагматики, при укладанні лексикографічних праць.