Фіалко В. О. Трансформація образної лексики драматичного театру України другої половини ХХ століття.

У дисертації вперше виявлені та узагальнені багатовекторні процеси розвитку образної лексики драматичного театру України другої половини ХХ ст. в контексті творчих пошуків діячів радянського і пострадянського сценічного мистецтва. Спираючись на широкий фактологічний матеріал, в роботі розглянуто вплив соціокультурних факторів і процесів на розвиток сценічного мистецтва України, виявлено домінуючі тенденції репертуарної політики, художні та ідейно-тематичні особливості драматургічного матеріалу, котрі істотно вплинули на формування образної мови театру досліджуваного періоду. У драматичному театрі другої половини 1950-1970-х рр. оновлення образної лексики прослідковується в контексті рецепцій творчого досвіду першої третини ХХ ст., насамперед доробку Леся Курбаса. Увага акцентується на розширенні діапазону виражальних засобів і способів їхньої взаємодії в образній системі вистави; активізації суб'єктивного у творчості режисера та сценографа; становлення і розвитку "дієвої сценографії" та ін. Театр намагається наново відкривати свою модерну складову. Інтерпретації - навіть, за умови їхньої подеколи певної естетичної інфантильності - тяжіють до переосмислення художніх і духовних цінностей періодів культурних кульмінацій.