У роботі здійснено комплексне теоретичне і експериментальне дослідження механізмів трансформації буденної (повсякденної), естетичної та громадсько-політичної свідомості особистості. Процес трансформації повсякденної свідомості особистості є своєрідним переходом однієї, специфічно впорядкованої системи оціночних парадигм в інший рівень упорядкованості цієї системи, що нівелює ймовірнісний і хаотичний принцип існування систем свідомості. Зміна розташування оцінюваного образу в суб'єктивному семантичному просторі особистості, який виявляється в змінах величини проекцій конкретного образу на полюси того або іншого чинника, оцінної парадигми, визначається саме тими трансформаціями, які відбуваються на рівні особистісних смислів значень, увійшовши до структури конкретної оцінної парадигми (чинника). Доведено, що в рамках нових методологічних парадигм змінюється функція свідомості з відображальної на презентативну, в якій суб'єкт презентує себе (у своєрідному квазівимірі), свою, буттійну реальність у вигляді цілісного, системного суб'єктивного утворення. Процес трансформації свідомості особистості носить адаптаційний та динамічний характер, який співвідноситься з різними рівнями життєстійкості і смислоутворювальної активності особистості в процесі її життєдіяльності. Динамічний характер існування особистісних смислів дозволив розробити теоретичну модель трансформаційних процесів особистості, виділивши в ній два рівні: "семантичний" і "парадигмальний". Трансформація естетичної і етичної свідомості розглядається як складне багаторівневе системне утворення, детермінація якого зумовлена як системою значущих для особистості образів і персонажів, так і структурою актуальних життєвих парадигм, між якими встановлюється специфічна форма взаємодетермінації. Обгрунтовано, що трансформаційні процеси естетичної і етичної свідомості особистості, в основному, здійснюються на семантичному рівні, а трансформаційні процеси політичної свідомості - на парадигмальному рівні. Виявлений і експериментально обґрунтований в дослідженні феномен антиципації в естетичній і політичній свідомості особистості відкриває нові ракурси в дослідженні феномена свідомості в психології. Розроблено технології діагностики, реконструкції та цілеспрямованого психологічного впливу на сфери повсякденної свідомості особистості, побудованих у відповідності до ситуативного аналізу та аналізу художніх творів, тощо. В основу діагностичних комплексів покладено уявлення про структуру свідомості, компонентами якої виступають значення, особистісний смисл, чуттєва "тканина", механізми трансформації значень і особистісних смислів, цілісність та диференціація семантики конкретного психологічного образу і семантики мовленнєвих означень.
