Хмель О. В. Хірургічне лікування хворих на деструктивні форми хіміорезистентного туберкульозу легень та його ускладнень

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U001194

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

30-10-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.08

Анотація

Встановлено, що клініко-рентгенологічні дані, які характеризують туберкульозне ураження, підтвердились результатами морфологічних досліджень резектованих препаратів. Оптимальним терміном проведення операції у хворих на МРТБ є період 7-12 місяців від початку антимікобактеріальної терапії. Виконання традиційних резекцій легень з урахуванням удосконаленої передопераційної підготовки забезпечило підвищення числа задовільних результатів хірургічного лікування з 68,9 % до 91,2 %. Застосування колапсотера-певтичних методів лікування дозволило досягти задовільних результатів у 85,7 % хворих, вилікування досягнуто у 67,9 % пацієнтів, з числа яких у 10,7 % оперативне лікування не знадобилося. Розроблено технологію застосування біологічного зварювання тканин при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, застосування якої дозволило уникнути післяопераційних легенево-плевральних ускладнень у 98,20 % оперованих пацієнтів, більш швидкому перебігу етапів післяопера-ційного періоду Розроблено спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, застосування якого дозволило наполовину скоротити тривалість виконання оперативного доступу і досягти відсутності післяопераційних ускладнень. Розроблена методика закриття нориці кукси головного бронху після пневмонектомії попереджує необхідність у повторному торакотомному оперативному втручанні, забезпечує скорочення тривалості перебування в стаціонарі на 42,5 %. Розроблено алгоритм надання хірургічної допомоги хворим на мультирезистентний туберкульоз легень, впровадження якого забезпечило досягнення вилікування 97,5 % хворих. Загальна клінічна ефективність у віддаленому післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу туберкульозу легень, склала: після сублобарних резекцій та лобектомій - 94,3 %, симультанних резекцій та торакопластичних операцій - 87,4 %, пневмонектомій - 90,0 %. У хворих, яким була виконана пневмонектомія, в 91,1 % випадків спостерігалась компенсація функції зовнішнього дихання. Легенева гіпертензія спостерігалась в 16,4 % випадків. Задовільний функціональний результат у віддаленому періоді після пневмонектомії склав 83,6 %.

Схожі дисертації