Фурдичко А. І. Клініко-експериментальне обґрунтування комплексного лікування та профілактики захворювань пародонту у хворих з гепатобіліарною патологією

При відтворенні експериментальної гепатобіліарної патології в тканинах пародонту розвиваються запальні та дистрофічно-запальні процеси, про що свідчать активація протеолізу, пероксидного окислення ліпідів в яснах та зниження мінералізуючої активності в кістковій тканині пародонту експериментальних тварин. У результаті експериментальних досліджень виявлено найбільш високу лікувально-профілактичну дію поліфункціонального засобу «Леквін», який володіє антиоксидантною, протизапальною, мембранопротекторною, антидисбіотичною та гепатопротекторною активністю, що дало підстави для його подальшого клінічного дослідження. Установлено, що в осіб з ураженням гепатобіліарного тракту, запальні захворювання пародонту протікають клінічно важче, ніж в осіб без вказаної патології. Особливо високі індексні показники були у хворих на хронічний токсичний гепатит та неалкогольний стеатогепатит. Клінічний перебіг запальних захворювань пародонту, у пацієнтів із наявністю шкідливих звичок (тютюно- та наркозалежність) асоційований зі ступенем клініко-лабораторної активності ураження печінки. Клінічні, біохімічні та біофізичні дослідження виявили високу лікувальну ефективність поліфункціонального антидисбіотичного засобу при його використанні у комплексному лікуванні пацієнтів із запальними захворюваннями пародонту на тлі патології гепатобіліарної системи.