Об'єкт дослідження: процеси, тенденції та закономірності трансформації макроекономічної політики країн-експортерів сировинних ресурсів в умовах глобалізації; мета дослідження: розробка цілісної наукової концепції формування стабілізаційної політики в економіках країн сировинного типу з високим рівнем залежності від волатильності глобальних товарних ринків; методи дослідження та апаратура: діалектичний метод, метод порівняльного аналізу, системно-структурний метод, методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу та групування, метод фільтру Ходріка-Прескотта, методи кореляційного аналізу, GARCH, векторної авторегресії, методи формалізації, моделювання, графічні та регресійний аналіз; теоретичні і практичні результати: розроблено методологію економіко-статистичного аналізу функціональних залежностей сировинної економіки, що передбачає одночасне врахування динаміки світових цін на сировину та їхньої волатильності; запропоновано методологічний підхід до стабілізаційної політики в сировинних економіках з низьким доходом, який ґрунтується на узгодженому використанні правил фіскальної і монетарної політики за умов асиметрії між обмінним курсом та динамікою світових цін на сировину; за допомогою розробленої портфельної моделі секторів з різною дохідністю (сировинного і несировинного) теоретично обґрунтовано можливість збереження сировинної орієнтації економіки внаслідок вищої поточної дохідності інвестицій у людський та фізичний капітал у сировинному секторі; удосконалено методичні підходи до аналізу сучасного дискусійного феномену фінансизації світових ринків сировинних товарів на основі врахування ендогенності монетарних чинників (ставки LIBOR, курсу акцій фондового ринку США, курсу долара США), змін доходу й цінової динаміки на сировинних ринках; запропоновано методологічний підхід на основі розширеної моделі AD-AS до формування стабілізаційної політики з урахуванням фаз сировинного циклу, секторальних особливостей попиту і пропозиції на внутрішніх та міжнародних товарних ринках, асиметричний вплив обмінного курсу та світових сировинних цін на обидва сектори - сировинний і несировинний; розроблено концептуальні засади дослідження сировинного буму як процесу підвищеної залежності від фінансових чинників; уточнено методику дослідження явища «сировинних» грошових одиниць, яка враховує недоліки тривалого підтримання заниженого обмінного курсу, доцільність зміцнення грошової одиниці під час сировинного буму, а також інструментальний характер обмінного курсу як найбільш ефективного засобу стимулювання структурних змін на користь несировинного сектора і зменшення доларизації економіки; обґрунтовано концептуальний підхід до сценарного аналізу політики таргетування інфляції у сировинних економіках шляхом врахування високої залежності обмінного курсу від світових цін на сировину та необхідності акумуляції достатніх валютних резервів як чинника зростання довіри до економіки й збільшення приватних інвестицій; дістали подальшого розвитку теоретико-методологічні підходи емпіричного дослідження засадничих чинників цінової динаміки на світових сировинних ринках, таких як підвищена нестабільність сировинних цін в міру поглиблення процесів глобалізації (від початку 1990-х років) та домінуючий характер цінових коливань на нафтовому ринку для цінової динаміки решти сировинних індексів; узагальнено науково-теоретичні підходи до формування політики обмеження обсягів зовнішніх запозичень як головної передумови запобігання хаотичним реверсам платіжного балансу, а також збільшення внутрішніх заощаджень; виокремлено науково-прикладні засади оцінки рівня економічної свободи як передумови поліпшення структурних пропорцій та стимулювання інвестиційного процесу в економіці з надмірним сировинним сектором (на зразок України); визначено теоретико-методологічні засади дослідження залежності структурних змін на користь несировинного сектора від обраної геополітичної орієнтації у зовнішній торгівлі на основі опрацьованої економіко-статистичної моделі, що враховує залежність розробленого індексу структурних змін від частки країн – основних партнерів у зовнішній торгівлі України (ЄС та Росії); ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Міністерства фінансів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Львівської обласної адміністрації, Львівської торгово-промислової палати, АТ «Укрспецтрансгаз», ТзОВ «Українська хіміко-енергетична компанія», у навчальний процес Української академії друкарства, Тернопільського національного економічного університету; сфера використання: удосконалення процесів трансформації макроекономічної політики країн-експортерів сировинних ресурсів в умовах глобалізації.
