Об’єкт: процес розвитку національної економіки в умовах сучасних ринкових відносин.
Мета: обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо розвитку національної економіки України, що ідентифікується станом споживчого ринку.
Методи: логічного узагальнення, групування; аналізу і синтезу, статистичного аналізу; економіко-математичного моделювання, теоретичного узагальнення.
Запропоновано: вперше: методологічний підхід до дослідження обопільного зв’язку між рівнем розвитку соціальної сфери та споживчим ринком, що проявляється в умовах переходу світового суспільства до постіндустріальних відносин і що за умов індустріальних відносин вважалося неістотним; аргументовано затвердження нової системи цінностей (усебічний розвиток індивіда на противагу максимізації ринкової вигоди), що з боку соціальної сфери проявляється як забезпечення соціальної відповідальності бізнесу, соціального партнерства, соціалізації економіки, а з боку ринку – як індивідуалізація товару та відносин між учасниками ринку, особливість механізму формування потреб представниками покоління Z, нові (відповідно до умов інтернет-економіки) принципи формування пропозиції, надзвичайна швидкість і масовість угод купівлі / продажу тощо; це дозволило виявити причини дисбалансу, що проявляється як прерогатива розвитку в Україні економічної сфери порівняно з соціальною і визначити передумови його усунення в рамках соціальної політики держави; - концепцію соціального гомеостазу, в якій соціальна відповідальність бізнесу виступає компенсаторним і одночасно коригуючим інструментом порушення динамічної рівноваги споживчого ринку, викликаної чинниками зовнішнього походження, що, своєю чергою, забезпечує умови сталого розвитку соціально-економічних систем; концепція передбачає два блока положень: з обґрунтування можливості соціально-економічних систем зберігати динамічну сталість параметрів і функцій у разі відсутності загроз ринкового розбалансування (відцентрових ринкових коливань), за умови скоординованої дії громадянського суспільства, бізнесу й уряду; з обґрунтування практичної можливості застосування заходів соціальної відповідальності як умови розвитку національної економіки та засобу активізації споживчого ринку; - методологічні засади визначення результативності соціальної відповідальності бізнесу, засновуючись на комплексній оцінці стану соціальної, економічної та екологічної сфер, з проєкцією можливостей забезпечення сталого розвитку на сферу споживання; теоретичне обґрунтування та емпіричне застосування методологічних засад підтвердило доцільність їх використання під час здійснення одночасного аналізу розвитку національної економіки і споживчого ринку, а також довело обґрунтованість положення про те, що споживчий ринок є індикатором соціально-економічної політики, яка проводиться державою.
удосконалено: теоретичні засади визначення сутності сучасного споживчого ринку; - методологічний підхід до об’єднаного аналізу розвитку національної економіки країни та розвитку споживчого ринку; науковий підхід до оцінки пріоритетів у промисловій політиці держави через відображення змін споживчого ринку; методологічні засади аналізу якісних змін споживчого ринку; методологічний підхід до дослідження споживчого ринку.
набули подальшого розвитку: науковий підхід до структурування соціально-економічних систем, складниками яких є ключові внутрікраїнові підсистеми («економіка», «бізнес», «держава», «соціум»); наукові засади аналізу функцій ринку; методологічний підхід до визначення та аналізу споживчого ринку; науковий підхід до типології споживачів.
Сфера використання: споживчий ринок.
