Близнюк А. С. Механізми державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в Україні.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад та практичних пропозицій з формування механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в Україні. Систематизовано теоретичні положення стосовно механізмів державного регулювання рекреаційної сфери та досліджено історичні передумови й етапи їх формування. Дістав подальшого розвитку понятійно-категорійний апарат теорії державного управління шляхом уточнення змісту поняття «механізми державного регулювання розвитку рекреаційної сфери», що являють собою комплексну систему принципово нових підходів, форм, методів, прийомів, інструментів та засобів організації управлінських процесів, за допомогою яких, на основі паритету інтересів держави, суб’єктів підприємницької діяльності та споживачів рекреаційних послуг, здійснюється цілеспрямований державний вплив на розвиток рекреаційної сфери. Узагальнено зарубіжний досвід функціонування державних механізмів регулювання розвитку рекреаційної сфери та доведено перспективність адоптації до українських реалій кращого світового досвіду щодо механізмів державної підтримки розвитку індустрії рекреації у напрямах: надання субсидій населенню на сплату рекреаційних послуг; створення союзу рекреаційних зон; організації рекламної кампанії рекреаційних регіонів; активізації розвитку рекреаційного кластера; впровадження механізмів стимулювання рекреаторів до постійного підвищення рівня якості рекреаційних послуг. Висвітлено принципові положення організації державного регулювання розвитку рекреаційної сфери та окреслено методологічний підхід до оцінки ефективності її розвитку. Розроблено підходи до формування концептуально-цілісних механізмів державного регулювання розвитком рекреаційної сфери України, які містять такі елементи: удосконалення нормативно-правової бази; модернізацію фінансово-бюджетного механізму; впровадження процесу стратегічного планування; гармонізацію програмно-прогнозної діяльності; формування комплексної, інтегрованої системи інформаційного забезпечення; раціоналізацію інвестиційного механізму; гармонізацію інтересів держави та бізнесу; реконструкцію інфраструктурного комплексу. Запропоновано методологічні підходи до формування стратегії розвитку рекреаційної сфери, що враховують комплексну взаємодію механізмів державного регулювання цією сферою, та передбачають: створення та підтримку рекреаційних кластерів; розвиток державно-приватного партнерства; впровадження міжрегіонального співробітництва в рекреаційній сфері; оптимізацію електронного врядування; підвищення прозорості та відкритості публічного управління; реалізацію програмно-стратегічних, планувальних та прогнозних документів стосовно рекреаційної галузі; посилення інноваційно-інвестиційної політики і її диференціацію між регіонами. Проаналізовано дієвість та ефективність сучасного стану інституційного забезпечення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Окреслено шляхи оптімізації організаційного механізму державного регулювання розвитку рекреаційної сфери, що передбачає: чітке розмежування повноважень у рекреаційній сфері на всіх рівнях; покращення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, на яких покладено обов'язки з розвитку рекреації; створення єдиної раціональної системи контролю, аналізу та експертизи; створення багатопрофільних рекреаційних центрів; локалізацію лікувально-оздоровчих санаторно-курортних установ і центрів як монофункціональних рекреаційних територій; пріоритетний розвиток сервісних служб і підвищення комфортності умов на існуючих рекреаційних об’єктах; створення вільних економічних зон рекреаційного профілю; створення нової системи типу Єдиного реєстру рекреаційних агентств. Розроблено концептуальні положення стосовно збалансування інструментарію державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в процесі трансформаційних змін України. Визначено шляхи підвищення якості та дієвості механізмів державного регулювання розвитку національної рекреаційної сфери. Ключові слова: механізми державного управління, рекреація, рекреаційна сфера, інструменти державного регулювання, розвиток рекреаційної сфери.