Маркович І. Г. Інтегральне оцінювання рушійних сил епідемічного процесу та удосконалення системи його контролю

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0520U100107

Здобувач

Спеціальність

  • 14.02.02 - Епідеміологія

27-02-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 26.614.01

ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України"

Анотація

Дисертація присвячена пошуку шляхів удосконалення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами та інтегральній оцінці рівня епідемічної безпеки регіонів на підставі дослідження сучасного стану інфекційної захворюваності, а також встановлення впливу на її кількісно-просторово-часові параметри медико-демографічних, соціально-економічних, екологічних перетворень в Україні та її регіонах впродовж 1994 – 2015 років. Встановлено, що в Україні спостерігається зниження інфекційної захворюваності, зміни торкнулись всіх вікових груп населення, але найбільше дітей до 17 рр., насамперед, через зменшення на 41,1% їхньої чисельності. На формування загальних показників інфекційної захворюваності переважно впливали гострі респіраторні інфекції та грип, складаючи до 97% всіх випадків зареєстрованих санітарно-епідеміологічною службою, хоча в галузевих статистичних звітних формах МОЗ України вони віднесені до хвороб органів дихання. На тлі зниження інтенсивності епідемічного процесу більшості інфекцій, відбувся підйом захворюваність на такі соціально значущі хвороби як ВІЛ-інфекція (Тпр.=46250,0%) та туберкульоз (Тпр.=160,8%). Завдяки покращенню діагностичного процесу відбулось зростання зареєстрованої захворюваності на ротавірусну інфекцію (Тпр.=3608,7%), хворобу Лайма (Тпр.=6633,3%), інфекційний мононуклеоз (Тпр.=412,9%). Виявлена нерівномірність в регіональних показниках інфекційної захворюваності (11%≤Vσ≤19% за всіма та 10%≤Vσ≤149% за окремими нозологіями) спонукала до порівняння провідних характеристик епідемічного нагляду та соціально-гігієнічного моніторингу, що лягло в основу розробки методики розрахунку інтегрального показника для визначення рівнів епідемічної безпеки регіонів та оцінки сумарного впливу вторинних рушійних сил на епідемічний процес інфекційних хвороб (з виявленням найбільш актуальних епідемічних ризиків), а також розробки моделі системи спостереження за епідемічними ризиками і алгоритму формування єдиної інформаційної бази даних про випадки інфекційних хвороб задля удосконалення епідеміологічного нагляду за ними, що особливо важливо в умовах нестабільної соціально-економічної та екологічної ситуації в країні.

Файли

Схожі дисертації

0521U101022

Люльчук Марія Геннадіївна

Моніторинг резистентності ВІЛ до АРВ-препаратів в системі епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні

0421U100673

Попов Олександр Олександрович

Оптимізація дезінфектологічних технологій профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в опіковому відділенні

0521U100086

Козішкурт Олена Володимирівна

Епідемічний процес інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі у регіоні Північно-західного Причорномор’я та шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду

0421U100186

Мельник Ольга Анатоліївна

Епідемічний процес лептоспірозу та удосконалення епідеміологічного нагляду на сучасному етапі (на прикладі Одеської області).

0520U100478

Малиш Ніна Григорівна

Еволюція епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій бактеріальної етіології, фактори ризику, удосконалення епідеміологічного нагляду