Об’єкт – процеси становлення та розвитку глобальної інклюзивної циркулярної економіки. Мета – обґрунтування теоретико-методологічних положень моделі глобальної інклюзивної циркулярної економіки, визначення стратегічних пріоритетів і засобів її імплементації в економіці України. Методи – системного аналізу; систематизації та узагальнення; структурно-функціонального аналізу; логічно-теоретичний; типологізації, сутнісних характеристик; кількісних і якісних порівнянь; метод компаративного морфологічного аналізу; штучного інтелекту (зокрема головних компонент). Новизна – доведено об’єктивну закономірність процесу формування глобальної циркулярної економіки на засадах інклюзивного розвитку з виокремленням імперативних та сутнісних характеристик, домінант та, на цій основі, трансформації традиційної лінійної моделі економіки в циркулярну для обґрунтування парадигми глобальної інклюзивної циркулярної економіки; обґрунтувано концептуальні положення теоретико-методологічної моделі глобальної інклюзивної циркулярної економіки, а саме: системні характеристики та принципи циркулярної самоорганізації, детерміновані критеріальними обмеженнями корпоративної культури, комунікаціями в глобальних ланцюгах доданої вартості, домінуванням лінійної економіки, несформованістю циркулярної цінності товару та низьким рівнем якості продукції вторинної переробки, обмеженістю інституціонального, інформаційного, фінансового, кадрового забезпечення реалізації пілотних циркулярних бізнес-проектів і програм, що дало можливість обґрунтування базових концептів формування парадигми глобальної інклюзивної циркулярної економіки, зокрема глобальні ланцюги створення доданої вартості (постачання вторсировини), шерингові платформи, циркулярна торгівля, циркулярний життєвий цикл товару, циркулярні міста та циркулярні ядра; розроблено теоеретико-методологічні засади дослідження процесів становлення і розвитку глобальної інклюзивної циркулярної економіки як великої поліструктурної системи, інтегрованої в метасистему глобальної економіки, а саме: визначено цілі; сформовано принципи (системного підходу; відображення динаміки економічних, соціальних, екологічних, циркулярних процесів та їх взаємообумовленості); використано методики розрахунку показників інклюзивності та циркулярності, як їх аналіз та синтез застосовуваних міжнародними організаціями та установами ЄС; застосовано цілісну сукупність методів; розроблено методологічний підхід до розрахунку інтегрального індексу розвитку глобальної інклюзивної циркулярної економіки; обґрунтувано стратегічні пріоритети розвитку циркулярної економіки в Україні; доведено переваги впровадження циркулярних бізнес-проєктів, у тому числі державно-приватного партнерства, на засадах інклюзивного розвитку та визначені механізми реалізації моделі, об’єднані для розробки Дорожньої карти формування циркулярної економіки; удосконалено науково-методичні підходи до стратегування соціально-економічного розвитку їх доповненням концептуальними положеннями щодо акценту на декаплінгу як неодмінній передумові розвитку; розвинуто методологічний підхід до формування циркулярних ланцюгів доданої вартості, в яких, зроблений акцент на концепції всебічної, а не часткової трансформації, посиленні інклюзивного спрямування на таких домінантних драйверах як: циркулярна ефективність, вибір компліментарних партнерів, масштабність ланцюгів, а також на відтермінованих ефектах – створення нової транспортної доктрини для зменшення викидів та зменшення вуглецевого сліду; розвинуто концептуальні засади впливу податкової політики на формування інклюзивної циркулярної економіки, в яких, ідентифіковано роль «податкового зміщення» у забезпеченні екологічного спрямування та соціальної сили циркулярної економіки, заохочення виробників до циркулярного дизайну, формування циркулярного життєвого циклу товару з акцентом на формування нового «пластикового середовища» як пріоритетного; розвинуто теоретичні положення щодо місця циркулярної торгівлі відходами та невикористаною продукцією в парадигмі глобальної інклюзивної циркулярної економіки в контексті визнання інклюзивних засад як неодмінної передумови функціонування циркулярної економічної діяльності для розробки системи заходів протидії загрозам соціальній безпеці.
Впроваджено у діяльність Комітету Верховної Ради України з екологічної політики та природокористування; Міжнароднї Торгової Палати ICC Ukraine; Управління екології та природніх ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації; Тернопільської обласної ради; Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації; Громадської організації «Європейська асамблея жінок-депутатів», а також у навчальний процес Тернопільського національного економічного університету та Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій. Сфера використання – Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Комітет Верховної ради України з питань економічного розвитку.
