Коваль О. І. Клініко-функціональне обґрунтування проведення санації порожнини рота в умовах загального знеболення (без інтубації) у дітей різного віку

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню і вирішенню проблем планування, організації та проведення стоматологічної санації дітей в умовах загального знеболення на підставі результатів моніторингу життєво важливих функцій організму та рівня церебральної оксигенації для збереження когнітивних функцій головного мозку на етапах лікування та у післяопераційному періоді. Лікування зубів в умовах загального знеболення потребують діти зі «складним» темпераментом (44,94%) та «криптогенними» фобіями (69,0%), стоматологічний статус яких характеризується високою інтенсивністю карієсу та його ускладнень. Встановлено, що у разі виникнення когнітивного дисонансу при наявності «криптогенних» фобій у дітей до 3-х років функціональні зміни голoвного мозку відбуваться переважно в зоні мовного сприйняття (58±2,51%), у дітей 3-7 років – в зоні довготривалої пам’яті (63,0±3,1 %), у дітей 7-12 років – в зоні зв’язного мовлення (73,0±2,7%), у підлітків 12-18 років – в зоні інтелекту (68,0±2,92%). За результатами церебральної оксиметрії встановлено, що безпечний проміжок часу проведення санації порожнини рота під загальним знеболенням складає: у дітей віком до 3-х років ‒ 30±10 хв., віком 3-7 років та 7-12 років ‒ 40±15 хв., віком 12-18 років ‒ 60±15 хв. Розроблено алгоритми проведення санації порожнини рота в умовах загального знеболення, застосування яких дозволило зменшити ризик виникнення ускладнень на 27,04 %. Ключові слова: діти, карієс, психолого-типологічні особливості, загальне знеболення, церебральна оксиметрія, алгоритми лікування