У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які сукупно дають можливість розв’язати важливу наукову проблему, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад інформаційної складової державного стратегічного управління та побудові методології удосконалення взаємозв’язків між організаційним середовищем та суспільством шляхом належної інтерпретації та використання інформації як ресурсу для ефективного стратегічного управління.
Досліджено ґенезу ідеї державного стратегічного управління, його сутність і структуру, обґрунтовано інформаційну складову та розроблено систему випереджаючого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень органами публічної влади. Розроблено аналітичну рейтингову систему для оптимізації використання мотиваційної мережі у стратегічному управлінні, досліджено мотиваційну складову стратегічного управління, здійснено типологізацію мотивацій, описано принципи
інформаційного супроводу та забезпечення стратегічного управління, запропоновано концепцію формування інформаційної опорності державних стратегій та реформ.
Обґрунтовано поняття інформаційної опорності, інформаційного супроводу та інформаційного забезпечення стратегічного управління, що є ключовою потребою процесу прийняття управлінських рішень.
Інформаційна опорність – це елемент стратегічного управління, який забезпечує базисну структуру полівекторних інформаційних потоків для інформування всіх суб’єктів стратегічного управління та його оточення, і є ресурсом реалізації обраної стратегії на певному етапі та в конкретних умовах.
Визначено поняття інформаційної мотивації як такої, яка забезпечує процес стимулювання, пов’язаний із задоволенням інформаційних потреб об’єкта, а саме в отриманні, аналізі, поширенні інформації, а також нівелюванні можливостей інформаційного вакууму, маніпулювання та приховуванні інформації стосовно суспільно важливих подій. Інформаційна мотивація передусім полягає у задоволенні насамперед емоційних потреб індивіда, оскільки емоції виникають через нестачу чи надлишок інформації, яка використовується для задоволення потреби і забезпечує стан інформаційного достатку учасників стратегічного процесу.
Визначено принципи функціонування мотиваційної мережі як інструменту для вивчення та формування громадської думки, а також формування полівекторних інформаційних потоків для поширення певних соціально- політичних меседжів на території її функціонування, а саме: принципу самодопомоги; матричного принципу; принципу рівномірності; принципу програмності; принципу мотивації; принципу актуалізації проблем; принципу обов’язкового інформаційного супроводу.
Запропоновано аналітичну рейтингову систему, яка є сукупністю окремих функціональних блоків обробки інформації, які взаємодіють між собою та створюють певну цілісну структуру, інструмент оптимізації процесу стратегічного управління. Сутність роботи аналітичної рейтингової системи полягає у визначенні пріоритетності та класифікації соціальних проблем,
соціально-політичних настроїв громадян, рівня ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в оптимізації управлінських рішень та регулюванні інформаційної діяльності групи планування та реалізації стратегії та у відслідковуванні реакцій громадськості на інформацію стосовно діяльності органів влади щодо
реалізації певної стратегії.
Розроблено концепцію інформаційної опорності стратегічного управління, яка базується на створенні Міністерства стратегічних комунікацій України, наділенні департаментів комунікації та зв’язків з громадськістю місцевих органів влади завданнями із забезпечення інформаційної опорності реалізації стратегії, використовуючи створену на їх основі регулярну мотиваційну мережу як засобу поширення стратегічних інформаційних потоків між органами влади та громадськістю; створення системи мотиваційних комунікацій і відстеження актуальності проблем і очікувань громадян із застосуванням аналітичної рейтингової системи; створення у Міністерстві стратегічних комунікацій України окремого незалежного інформаційно-аналітичного центру, здатного актуалізувати проблеми громадян і адаптувати ідеї до стратегії відповідного їм органу влади, орієнтація розробки основних ідей у розрахунку на молоде покоління, створення сучасної рекрутингової системи, орієнтованої на
підвищення питомої ваги мотивації.
Ключові слова: державне управління, інформаційна складова, стратегічне управління, теоретичні засади, мотивація, комунікативні мережі, інформаційна парадигма, трансформації, ресурс, аналітична діяльність, управлінські рішення, інформаційне суспільство, інформаційна опорність, рейтингове моделювання, аналітична рейтингова система, мотиваційні мережі.
