Стасишин А. Р. Сучасна діагностика та клініко-патогенетичне обґрунтування малоінвазивних хірургічних методів в комплексному лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, поєднаної з грижею стравохідного отвору діафрагми

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0520U101660

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

20-11-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 35.600.01

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики та комплексного хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, поєднаної з грижею стравохідного отвору діафрагми. Проведене дослідження, засноване на безпосередніх та віддалених результатах операцій, дозволило знайти новий підхід до вирішення важливої науково-практичної проблеми високої частоти рецидивів і ускладнень після операцій у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, поєднаною з грижею стравохідного отвору діафрагми, шляхом розробки та застосування принципово нової комплексної діагностики та лікування пацієнтів з даною патологією. Клінічну частину роботи склали результати ретроспективного та проспективного досліджень 537 хворих, які знаходились на стаціонарному лікуванні з приводу ГЕРХ та ГСОД. При ретроспективному досліджені використано карти 198 стаціонарних хворих. При проспективному дослідженні обстежено і проліковано 339 хворих, які поділені по групах: 1-а група – 59 пацієнтів, які оперовані в клініці хірургії та ендоскопії ФПДО з приводу ГЕРХ, поєднаною з ГСОД, яким виконано лапароскопічну фундоплікацію за власною оригінальною методикою, 2-а група (77 хворих) – лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном, 3-я група (21 пацієнт) – лапароскопічну фундоплікацію за Тупе, 4-а група (182 хворих) – ускладнена ГЕРХ. Вивчили безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ГЕРХ та ГСОД. За результатами топографо-анатомічного дослідження структур гастроезофагеального переходу, розпрацьовано та впроваджено в клінічну практику новий спосіб лапароскопічної операції при грижах стравохідного отвору діафрагми, що дало можливість зменшити кількість інтраопераційних ускладнень у 4 рази, тривалість операції – у 1,4, післяопераційний ліжкодень – у 1,7 разів, зменшити кількість рецидивів ГЕРХ і ГСОД у 6 і 2,5 рази у віддаленому періоді спостереження та покращити якість життя пацієнтів у 2,6 разів через 36 місяців після операцій.

Файли

Схожі дисертації