Об'єкт: процес управління маркетинговими інструментами промислового підприємства. Мета: обґрунтування і розробка теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо управління маркетинговими інструментами промислових підприємств. Методи дослідження: термінологічного аналізу, діалектичний, метод аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, математико-статистичний, моделювання, розрахунковий, порівняльний і графічний, ретроспективний аналіз, кластерний аналіз, конджойнт-аналіз, методи порівняльного й факторного аналізу, вибіркових досліджень, анкетних опитувань. Запропоновано: вперше: обґрунтовано концепцію управління споживчим сприйняттям маркетингових інструментів промислового підприємства, яка передбачає гіпотези, дефініції, підходи до оцінки та управління системою взаємодії “підприємство – клієнт”; розроблено декомпозиційну модель процесу управління маркетинговими інструментами промислового підприємства, яка ґрунтується на мультиатрибутивній теорії корисності на основі конджойнт-аналізу атрибутів підприємства, які порівнянні з двома групами аспектів: раціональною та емоціональною оцінками маркетингових інструментів; запропоновано інтерпретацію компонентів управління маркетинговими інструментами промислового підприємства у вигляді сукупності блоків-контурів управління, таких як блок простору, блок формування політики управління маркетинговими інструментами підприємства, блок планування, блок інформаційно-аналітичного забезпечення, блок зворотного зв’язку; удосконалено: понятійно-категоріальний апарат теорії маркетингу, зокрема запропоновано визначення поняття “маркетингові інструменти”, систематизовано та узагальнено сучасні групи інструментів маркетингу промислових підприємств; складові наукового підходу до встановлення місця, видів та ролі маркетингових інструментів у діяльності промислових підприємств, якими є результати оцінки еволюційних періодів розвитку маркетингових інструментів, тенденції, закономірності цього процесу, методи класифікації маркетингових інструментів підприємства, виокремлення сучасних груп інструментів маркетингу підприємств; різноманітність маркетингових інструментів залежно від організаційної структури підприємства, яка базована на врахуванні еволюції наукових шкіл управління організаційними змінами на підприємствах та визначенні впливу розміру підприємства та масштабності маркетингового відділу на вид маркетингового інструменту; науково-методичні підходи до оцінки маркетингових інструментів підприємства за рахунок переосмислення автором дефініції ринкової вартості маркетингових інструментів та обґрунтування методики оцінки маркетингових інструментів підприємства за рахунок використання комбінованого методу, який базується на симбіозі витратного, доходного і ринкового методів оцінки маркетингових інструментів; структурно-логічну модель процесу управління формуванням та розвитком маркетингових інструментів за допомогою методу управління “GAP – розрив маркетингового інструменту”, яка передбачає поетапну розробку трьох взаємопов’язаних блоків, що дозволяє обґрунтувати базові поняття та алгоритм цього процесу; науково-методичні підходи до ранжування маркетингових інструментів промислового підприємства, які полягають у кластеризації даних комплексних оцінок корисності профілів маркетингових інструментів; науковий підхід до інформаційно-аналітичного забезпечення процесу управління маркетинговими інструментами підприємства, що ґрунтується на обґрунтуванні ролі, місця, елементів аналітичного супроводу процесу управління маркетинговими інструментами підприємства в системі розвитку промислового підприємства та на взаємопов’язаних компонентах підсистеми інформаційного забезпечення діяльності підприємства; набуло подальшого розвитку: категорійно-понятійний апарат одного з видів маркетингових інструментів – бренда за рахунок розвитку його дефініції та за рахунок обґрунтування етапів еволюції ключових концепцій бренд-менеджменту; науково-теоретичні підходи до методики оцінки факторів впливу на бренд підприємства, які оцінено за значущістю, за рахунок застосування експертного методу ранжування трьох груп суб’єктивних складових (комерційної, фінансово-майнової та управлінської); складові компоненти управління маркетинговими інструментами підприємства, які базуються на визначенні ключових особливостей маркетингових інструментів, порівняльному аналізі видів маркетингових інструментів, обґрунтуванні основних принципів управління маркетинговими інструментами; наукові підходи до здійснення моніторингу існуючого рівня задоволеності та лояльності споживачів щодо маркетингових інструментів промислового підприємства. Сфера використання: промислові підприємства.
