Просоленко К. О. Неалкогольна жирова хвороба печінки у хворих на есенціальну і ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію: особливості формування, перебігу, оптимізація діагностики та стратегії лікування

Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики і лікування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) при есенціальній (ГХ) і ренопаренхіматозній артеріальних гіпертензіях (РПАГ) на підставі комплексного вивчення метаболічних порушень, прозапальної активності, оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, ниркової функції, маркерів ураження печінки, генетичного поліморфізму та ультрасонографічних особливостей печінки, нирок та судин у даної категорії пацієнтів. Отримані результати свідчать про більш суттєві зміни вуглеводного, ліпідного та пуринового обміну, показників запалення та оксидативного стресу, адипонектину та фетуїну-А, маркерів ураження нирок при наявності коморбідності НАЖХП з АГ. Виявлено, що для коморбідності НАЖХП і ГХ/РПАГ характерною є більш виражена активність процесів печінкового запалення, стеатозу та фіброзу печінки. Наявність коморбідності з ГХ або РПАГ у пацієнтів з НАЖХП погіршує стан портального кровотоку. При коморбідності НАЖХП з ГХ та коморбідності НАЖХП з РПАГ відсутня різниця між показниками ФіброМакс та портальної гемодинаміки. У хворих на НАЖХП у поєднанні з РПАГ виявлено достовірно більш виражене погіршення функції нирок, вищу прозапальну активність та оксидативний стрес, більш суттєве зниження адипонектину, порівняно з ізольованою НАЖХП і коморбідністю НАЖХП та ГХ. Встановлено, що при відсутності різниці ультрасонографічних показників серця, у пацієнтів з коморбідністю НАЖХП та РПАГ структурно-функціональні ураження судин та печінки є більш вираженими порівняно з НАЖХП та ГХ. Отримані нові наукові дані щодо особливостей гемодинамічних і метаболічних порушень при коморбідній патології в залежності від G276T поліморфізму гену ADIPOQ. При коморбідності НАЖХП і ГХ/РПАГ наявність G/Т і Т/Т генотипів ADIPOQ асоціюється з більш вираженими порушеннями вуглеводного, ліпідного обмінів та прозапальними порушеннями, порівняно з G/G генотипом зазначеного гена. Визначено найбільш впливові фактори коморбідності НАЖХП з АГ та встановлено відмінності їх взаємодії при ГХ та РПАГ. Проаналізовано вплив АГ та стеатозу печінки на зміни лабораторних та інструментальних показників при коморбідності НАЖХП та ГХ/РПАГ. Доведено більшу ефективність схем тривалого комплексного лікування із залученням препаратів урсодезоксіхолієвої кислоти та омега3-поліненасичених жирних кислот порівнянно зі стандартним лікуванням.