У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і пропонуються оригінальний підхід до вирішення важливої наукової та практично-політичної проблеми, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні процесів формування та розвитку механізмів державного регулювання сфери зайнятості та ринку праці України в системі соціально-економічних відносин (виокремлення тенденцій, закономірностей, факторів і принципів функціонування) та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення зазначених механізмів в умовах постійного нарощення суспільно-політичних загроз українському державотворенню.
Обґрунтовано системний підхід державного регулювання ринку праці, що відрізняється авторською класифікацією об’єктивних і суб’єктивних, зовнішніх і внутрішніх чинників розвитку ринку праці (духовні, демографічні, економічні, політико-правові, соціальні, екологічні, техніко-технологічні), та зважаючи на специфіку об’єкта управління ринком праці, зміни в його змісті, формі і результатах, обумовлюючі цілі, функції управління, визначено зміни зовнішніх і внутрішніх чинників розвитку ринку праці під впливом державного впливу: внутрішні (об’єктивні) чинники розвитку ринку праці (об’єкт управління або керована підсистема).
Визначено, що зайнятість населення виступає головним об’єктом державного регулювання ринку праці, що охоплює систему соціально-економічних відносин щодо залучення людського потенціалу країни до трудової діяльності. Обґрунтовано рекомендації щодо упровадження нових форм регулювання соціально-економічних відносин на ринку праці та процесів розвитку взаємодії між владою і структурами бізнесу у сфері зайнятості та ринку праці на основі мереживо-інституційної побудови системи соціально-економічних відносин та соціального партнерства зацікавлених сторін і стейкхолдерів.
Запропоновано трискладову модель державного регулювання зайнятості населення та ринку праці в Україні як синергетичної єдності заходів і дій органів публічної влади держави, Державної служби зайнятості та Державної служби України з питань праці із забезпечення: 1) політики формування попиту на робочу силу; 2) політики забезпечення збалансованого впливу на попит і пропозицію робочої сили; 3) політики формування культури пропозиції робочої сили.
Розроблено концептуальну модель сервісно-орієнтованого механізму удосконалення державного контролю та стимулювання у сфері зайнятості населення, що відрізняється авторською розробкою цифрового додатку до державного цифрового порталу «Дія» у вигляді онлайн-сервісу «Е-робота» як комплексної автоматизованої програми з розширеним функціоналом щодо вдосконалення працевлаштування громадян, що шукають роботу шляхом об'єднання в інтегрованому пошуково-інформаційному сервісі потреб, пропозицій та попиту щодо робочої сили державних структур, українських громадян, роботодавців та інших стейкхолдерів і зацікавлених сторін.
Виокремлено нагальні проблеми та ключові тенденції сучасного стану сфери зайнятості населення та ринку праці в Україні, на основі чого запропоновано низку основних заходів щодо подальшого вдосконалення механізмів державного регулювання сфери зайнятості населення та ринку праці в Україні.
