Шемчук В. В. Конституційно-правове забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав: порівняльно-правовий аналіз

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних питань забезпечення інформаційної безпеки як функції сучасних держав. На основі порівняльно-правового аналізу міжнародно-правових актів та національного законодавства України, зарубіжного законодавства і досвіду виокремлено ряд моделей забезпечення інформаційної безпеки, а також їх особливості. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення забезпечення інформаційної безпеки Української держави в умовах євроінтеграції, інтервенції та розвитку глобального інформаційного простору. Головним напрямом у реалізації функції держави із забезпечення інформаційної безпеки є захист інформаційної сфери особи та її прав у ній, але на сьогодні в системі центральних органів державної виконавчої влади України немає органу, відповідального за забезпечення інформаційної безпеки особи. Тому пропонуємо створити спеціальний національний, колегіальний орган із захисту персональних даних – Національну комісію із захисту персональних даних. Її формування слід здійснити на засадах оптимізації, економічної доцільності, якісного технічного та кадрового забезпечення й широких повноважень. Основними завданнями цього органу мають бути: захист прав громадян у сфері персональних даних, регулювання захисту персональних даних, контроль та санкції, інформування та освіта. Першочерговим заходом протидії інформаційним впливам РФ має стати модернізована система контрпропагандистської діяльності. Компонентами ефективної протидії реалізації проекту «руський мір» вважаємо розроблення національної ідеї з урахуванням сучасних викликів та приділення уваги захисту релігійних цінностей та українських національних традицій. Велика популярність соціальних мереж і блогосфери, їх активне використання з метою пропаганди, дезінформації чи втручання в політичні процеси держави, зумовлюють необхідність установити засади їх правового регулювання. Зокрема, видається важливим розпочати суспільне обговорення можливостей регулювання діяльності з ведення блогів політичної тематики. На наш погляд, перспективним є механізм оподаткування онлайн-медіа ресурсів та діяльності, пов’язаної з їх використанням, а також державного нагляду за діяльністю політичних блогерів, які мають велику аудиторію (від 100 тис. підписників) тощо.