Непомнящий В. В. Комплексна діагностика та лікування гострої непрохідності кишечника (експериментально-клінічне дослідження)

Дисертація на здобуття наукового ступенів доктора медичний наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Харківська медична академія післядипломної освіти, МОЗ України, Харків, 2020. В експерименті на моделі механічного ілеусу, асептичного парезу кишечника і парезу кишки на тлі перитоніту встановлені морфологічні відмінності в структурі стінки кишки, які лягли в основу розробки ультразвукових критеріїв, що відображають ознаки асептичного парезу, перитоніту і механічного ілеусу. На основі морфологічно обґрунтованих критеріїв запропонована класифікація ступеня компенсації скорочувальної здатності стінки кишки при механічному ілеусі: компенсована, субкомпенсована, декомпенсована, яка дозволяє визначити необхідність виконання декомпресії кишки і вибрати її спосіб. На моделі механічного ілеусу показана диференціальна здатність запаленої стінки кишки накопичувати в собі цефалоспоріни і фторхінолони ІІІ покоління, метронідазол і карбопенеми. В експерименті показана здатність відновлення шару мезотелію на десерозірованих ділянках при трансплантації аутоочеревени. Отримані результати експериментальних досліджень лягли в основу диференціальної діагностики різних видів ілеусу в клініці у 549 хворих, удосконалення способу хірургічних втручань і антибактеріальної терапії, які дозволили знизити кількість ДСО з 34,1% до 17,4% (р <0,05), післяопераційну летальність з 18 до 3,8% (р <0,05). Ключові слова: гостра непрохідність кишечника, ультразвукове дослідження, антибактеріальна терапія, післяопераційний парез, експериментальний ілеус, декомпресія кишечника, великі десерозаціі.