Об’єкт. Діабетична ретинопатія, відшарування сітківки внаслідок розриву, вторинна неоваскулярна глаукома. Мета. Розробити нову систему діагностики та моніторингу лікування хворих на судинну та дегенеративну офтальмопатологію (діабетична ретинопатія, вторинна неоваскулярна глаукома, відшарування сітківки внаслідок розриву) шляхом використання даних про особливості теплообміну (температура та тепловий потік) ока в нормі та патології на підставі вивчення біофізичних, структурних, ультраструктурних і клінічних показників ока в експерименті та клініці. Методи. В експерименті проводилась біомікроскопія; офтальмоскопія; епібульбарна та інтраокулярна термометрія; ректальна термометрія; епібульбарна теплометрія; оптична мікроскопія хоріоретинального комплексу; електронна мікроскопія хоріоретинального комплексу. В клініці проводилась візометрія, тонометрія, офтальмоскопія, кольорове фотографування переднього відділу ока та очного дна, оптична когерентна томографія, реоофтальмографія, епібульбарна термометрія і теплометрія, інфрачервона термографія. Статистичний аналіз проводився з використанням програмного пакету Statistica 10.0. Наукова новизна. Вперше визначено густину теплового потоку ока на поверхні рогівки в нормі та встановлено її залежність від віку людини, а саме: густина теплового потоку ока людини у віці 18-30 років склала в середньому 8,6 ± 1,2 мВт/см2; 31-60 років – 7,4 ± 1,1 мВт/см2; старше 60 років – 7,0 ± 1,0 мВт/см2. Вперше встановлено, що густина теплового потоку ока на поверхні рогівки змінюється залежно від стану кровонаповнення судинної оболонки. Вперше встановлено, що при прогресуванні діабетичної ретинопатії зменшується густина теплового потоку ока на поверхні рогівки, а температура рогівки залишається незміненою. Так, густина теплового потоку на поверхні очей з непроліферативною стадією діабетичної ретинопатії (7,3 ± 2,1 мВт/см2) була вище порівняно з проліферативною стадією (6,3 ± 1,6 мВт/см2). При цьому значущих відмінностей температури рогівки у пацієнтів з непроліферативною (34,7 ± 1,3° С) і проліферативною (34,8 ± 1,1° С) стадіями діабетичної ретинопатії виявлено не було. Вперше доведено, що підвищення внутрішньоочного тиску викликає зменшення тепловиділення з поверхні ока. Вперше встановлено, що при вітректомії з використанням іригаційної рідини кімнатної температури (24,2° С) у хворих на відшарування сітківки внаслідок розриву, проліферативну діабетичну ретинопатію відбувається неконтрольована інтраопераційна гіпотермія внутрішньоочних структур з подальшим спонтанним швидким підвищенням температури вмісту вітреальної порожнини (в середньому на 0,3° С за хвилину), а у 25% хворих відбувається зростання показників термометрії та теплометрії прооперованого ока в післяопераційному періоді. Вперше в експерименті in vivo виявлено, що вітректомія ока кролика з тривалою іригацією (більше 30 хвилин) вітреальної порожнини розчинами кімнатної температури (22° С) на відміну від розчинів температурою 36° С призводить до структурних змін сітківки, які зберігаються протягом 7 діб післяопераційного періоду, що є наслідком неконтрольованої інтраопераційної гіпотермії. Практичне значення. Розроблено термоелектричний пристрій для реєстрації внутрішньоочної температури та термоелектричний вимірювальний зонд з низьким показником теплопровідності. Розроблено термоелектричний пристрій для реєстрації в режимі реального часу густини теплового потоку зовнішньої поверхні ока. Побудовано математичну модель теплових процесів ока кролика з урахуванням його анатомічних, теплофізичних, гемодинамічних особливостей, закономірностей розподілу температури і теплових потоків. Розроблено спосіб інтраопераційного моніторингу внутрішньоочної температури. Створено систему діагностики та моніторингу лікування хворих на судинні та дегенеративні захворювання ока (діабетична ретинопатія, вторинна неоваскулярна глаукома, відшарування сітківки внаслідок розриву) на основі вивчення теплообміну ока з використанням даних термометрії та теплометрії. Результати роботи впроваджено в клінічну практику відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології та відділу вітреоретинальної і лазерної хірургії ДУ «Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», м. Одеса; очного підрозділу хірургічного відділення № 2 КУ «Старобільське районне територіальне медичне об’єднання», м. Старобільськ, Луганська область; клінічного високоспеціалізованого центру мікрохірургії ока з блоком очної травми та гострої патології органів зору Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради», м. Вінниця. Сфера застосування. Медицина, офтальмологія.
