Бороденко О. А. Шлюб і родина православного населення Лівобережної України другої половини XVIII ‒ першої половини XIX століть: соціально-демографічний аспект

Об’єкт дослідження: шлюб і родина сільського та міського православного українського населення Лівобережної України другої половини XVIII ‒ першої половини ХІХ ст. Предмет дослідження: особливості та специфіка шлюбно-родинних відносин, статусів партнерів, процеси оформлення шлюбності в колі православних парафіяльних громад Лівобережної України в окреслений проміжок часу, як демографічного механізму та соціокультурного феномену. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного історичного аналізу матримоніальних, соціокультурних, законодавчо-регламентаційних, релігійних і демографічних чинників, які визначали шлюбність та сімейні відносини населення досліджуваного реґіону другої половини XVIII ‒ першої половини ХІХ ст. Результати дослідження: на основі аналізу писемних джерел досліджено шлюб і родину в українському суспільстві другої половини XVIII ‒ першої половини XIX століть як взаємозалежних конструкта продукованих соціокультурними, фізіологічними, соціально-економічними процесами життєдіяльності людності. Для їхнього вивчення поєднано міждисциплінарний підхід та історико-демографічні методики. Вивчено дозвільну та церковно-підтверджувальну документацію на шлюб; з’ясовано матримоніальні вимоги відповідно до християнських і цивільно-правових норм; розкрито особливості матримоніальних когорт, локацій новоутворених сімей, шлюбно-ринкових відносин, шлюбно-станової мобільності; проаналізовано статевовікові та сезонні показники шлюбності; виявлено певні відхилення від стандартних моделей шлюбної поведінки українського населення. Сфера використання: результати можуть бути використані в процесі написання тематичних, науково-популярних та узагальнюючих праць з історії України XVIII ‒ першої половини ХІХ ст., історичної демографії, локальної соціальної історії, історії повсякдення, соціальної антропології, соціорелігійної історії, «жіночої історії», історичної соціології, історії рідного краю, історії родини. Результати дослідження будуть корисними під час укладання навчально-методичної літератури, навчальних курсів для гуманітарних факультетів закладів вищої освіти, підручників для школи та впровадження історичної освіти у навчально-виховному процесі школярів.