У дисертаційній роботі представлено розв’язання актуальної проблеми сучасної педіатрії, щодо підвищення ефективності прогнозування ремоделювання лівого шлуночка у дітей з двостулковим аортальним клапаном на підставі вивчення епігенетичних, генетичних, біохімічних, імунологічних та гемодинамічних факторів його розвитку. Обстежено 292 дитини віком від 9 до 15 років, серед яких хлопчиків було 192 (65,8%), дівчаток 100 (34,2%). У 131 дитини встановлений діагноз клапанних вроджених вад серця та у 112 дітей двостулкового аортального клапана, у 74 дітей мали місце вроджені вади серця, що перебігають без ураження серцевих клапанів, до контрольної групи увійшли 74 умовно здорових дитини. Зазначені групи дітей не мали розбіжностей за віком, гендерним розподілом та індексом маси тіла. Встановлено вплив зовнішньорегіональних міграційних процесів та факторів атмосферного забруднення на формування захворюваності клапанними вадами серця у дітей Запорізького регіону. Визначено збільшення частоти гомозиготного генотипу TT у поліморфізмі Rs11665469 у гену NFATC1 у дітей з ДАК, де він був виявлений у 17,95% пацієнтів та встановлена підвищена експресія гену NFATC1. Встановлено збільшення частоти онкозахворювань у другому поколінні родичів пробандів у родоводах дітей з ДАК. Визначено, що на формування гіпертрофії міокарда у дітей з двостулковим аортальним клапаном найбільший вплив має градієнт тиску на аортальному клапані та експресія гена NFATC1. Виявлена концентрична гіпертрофія лівого шлуночка у 67,5 % дітей з двостулковим аортальним клапаном. В динаміці однорічного спостереження встановлено зростання пікового градієнта тиску на аортальному клапані на 46%. Виявлено зв’язок процесів ремоделювання міокарда лівого шлуночка із вмістом в крові асоційованих з експресивною активністю генів сімейства NFATC білків: зниження кальциневрину, збільшення вмісту білка S-100 та зменшення кількості CD25⁺- інтерлейкін-2-рецепторнесучих активованих лімфоцитів. Встановлено, що у дітей з ДАК у 40,4% випадків має місце потовщення стулок аортального клапана, що супроводжується збільшенням CD25⁺ фракції лімфоцитів, збільшенням CD95⁺-апоптоз-асоційованої субпопуляції, збільшення вмісту білка S100 та гіперекспресії гена NFATC1. Встановлено, що у дітей з ДАК має місце низька толерантність до фізичного навантаження за даними тесту PWC170. Запропонована концепція ремоделювання міокарда лівого шлуночка у дітей з ДАК, яка ґрунтується на оцінках впливу епігенетичних, генетичних та геном-асоційованих біохімічних факторів.
