Михайлик Д. П. Механізми життєздатного управління стратегічним потенціалом інтегрованих економічних структур

Об'єкт дослідження: процеси управління стратегічним потенціалом інтегрованої економічної структури. Мета: розробка теоретико-методологічних основ забезпечення життєздатного управління стратегічним потенціалом інтегрованої економічної структури і вдосконалення механізмів стратегічної взаємодії інтегрованих суб’єктів економічної діяльності. Методи: історико-економічний; критичного та компаративного аналізів; узагальнення, індукції, дедукції, аналізу й синтезу; синтезу економічних систем та нечіткої логіки; функціонального моделювання; моделювання бізнес-процесів; структуризації, класифікації; статистичного, фінансового, функціонального аналізів; графічний; імітаційного моделювання; оптимізаційного моделювання. Запропоновано: вперше:: концепція життєздатного управління стратегічним потенціалом інтегрованої економічної структури; науково-методичний підхід до діагностики розсіювання цілей в системі цілепокладання інтегрованих економічних структур; механізм динамічного прогнозування ефективності стратегічної взаємодії суб’єктів інтегрованої економічної структури; удосконалено понятійний апарат визначення об’єктів регулювання та контроля в системі життєздатного управління інтегрованою економічною структурою, зокрема контекстну сутність понять «економічний конгломерат», «економічна інтеграція» «стратегічний потенціал»; методичний підхід до визначення економічного ефекту процесів інтеграції; механізм формування цілей суб’єктів інтегрованої економічної структури різних рівнів; науково-методичний підхід до зменшення невизначеності цілепокладання в системі стратегічного управління інтегрованою економічною структурою; наскрізний механізм управління виробничим потенціалом підприємств у складі економічного конгломерату; отримали подальшого розвитку: декомпозиція стратегічного потенціалу інтегрованої економічної структури за видами активів та ключовими бізнес-процесами; класифікація основних мотивів злиття та поглинання в процесі економічної інтеграції, яку розширено через додавання мотиву рефлексивного управління ринком та конкретизовано шляхом відокремлення операцій злиття від операцій поглинання з урахуванням їх особливостей; методологічні основи визначення доцільності операцій інтеграції на основі оцінки ефекту синергії; науково-методичний підхід до оптимізації використання стратегічного потенціалу інтегрованих економічних структур. Сфера використання: промислові підприємства та інтегровані структури з їх участю.