Тєшева Л. В. Стратегічний потенціал інноваційного розвитку аграрного сектору економіки

Узагальнено існуючі підходи до розуміння поняття інновація. Здійснено семантичний аналіз досліджуваної категорії. Надано авторське розуміння поняття інновація. Проаналізовано 29 теорій інновацій і виокремлено споріднені поняття між ними. Встановлено, що найчастіше вони пов’язані питаннями значення фактору науково-технічного розвитку або технологічного процесу в зростанні економіки; циклічністю розвитку економіки; роллю знань в інноваційному розвиткові; дифузії технологічної парадигми та інновацій. Було запропоновано уточнені етапи еволюції теорії інновацій. Узагальнюючи ключові ознаки агроінновацій було надано їх дефініцію. Побудована семантична мережа поняття «розвиток». Надано уточнення значення поняття «розвиток». Представлено вдосконалене розуміння економічного розвитку аграрного сектора економіки. Здійснено морфологічний аналіз поняття «інноваційний розвиток». Надано уточнене визначення інноваційного розвитку із визначенням особливостей його розуміння на мікрорівні, макрорівні та у глобальному масштабі. Побудовано кола Ейлера-Вена пересічення понять інноваційного, сталого, інклюзивного розвитку, економічного зростання та інституційних трансформації. Визначено фактори-детермінанти процесу інноваційно-інвестиційного розвитку. Визначено джерела фінансування витрат на виконання наукових і науково-дослідних робіт в Україні за 2015-2019 рр. Сформовано методологічний апарат оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного сектору економіки. Розглянуто співвідношення категорій «інвестиційна привабливість» та «інноваційно-інвестиційний потенціал». Надано методичне забезпечення комплексної оцінки ефективності інновацій. Здійснено аналіз існуючих підходів до визначення складових інституційного середовища та інституційної структури. Вдосконалено інституційну структуру інноваційного розвитку. Доведено, що інститути, інституції та механізми формують інституційну структуру, яка характеризується достатнім рівнем об’єктивності і забезпечує цілісність інституційного середовища. До інституційного середовища крім інституційної структури включено еліти як суб’єктну складову і параметричні індикатори. Представлено узагальнення існуючих підходів до розуміння природи інноваційної екосистеми як сучасної парадигми управління інноваційним розвитком. Розглянуто особливості національної інноваційної системи як класичної парадигми управління інноваційним розвитком. Здійснено порівняння зазначених парадигм. Представлено структуру інноваційної екосистеми розвитку аграрного сектору економіки. Визначено особливості функціонування ключових інституцій в забезпеченні інноваційного розвитку аграрного сектору економіки. Побудовано залежність між рівнем розвитку окремих інститутів в Україні та ступенем інноваційного розвитку аграрного сектору економіки. Удосконалено процес взаємодії між державними інститутами та рівнем інноваційного розвитку аграрного сектору економіки.