Об’єкт дослідження - процес формування комбінованих високоточних та інформаційно збагачених когерентних і некогерентних зображень; мета дослідження - підвищення роздільної здатності та інформативності когерентних і некогерентних зображень за рахунок врахування їх внутрішньої структури і функціонально-статистичних зв’язків, а також застосування методів статистичної оптимізації їх формування і обробки в оптичних і радіотехнічних багатоканальних системах з синтезуванням апертури; методи дослідження - методи математичної статистики і теорії оптимальних рішень, елементи функціонального аналізу; поняття міри множин, інтегралів Стільтьєса, Лебега і стохастичних інтегралів Іто; чисельні методи моделювання когерентних і некогерентних зображень; результати - вирішено актуальну науково-прикладну проблему статистичного синтезу комбінованих високоточних та інформаційно збагачених когерентних і некогерентних зображень та принципів їх практичної і програмно-алгоритмічної реалізації в багатоканальних мультиоглядових аерокосмічних радарах і системах оптичної когерентної томографії; новизна - отримали подальший розвиток поняття когерентного і некогерентного зображень об’єктів спостереження та підходи до визначення їх внутрішньої структури і функціонально-статистичних зв’язків з їх електрофізичними параметрами та статистичними характеристиками; вперше отримані загальні вирази для істинного когерентного зображення, що, з одного боку ґрунтуються на теорії дифракції, теоремах Кірхофа і Релея-Зоммерфельда і об’єднують у своїй структурі вже відомі, точно визначені, електродинамічні моделі тестових поверхонь, а з іншого ‒ на принципі Гюйгенса-Френеля, що дозволяє описувати підстильні поверхні та об’єкти складної форми з довільним розподілом електрофізичних параметрів та статистичних характеристик; вперше отримано комплексне розв’язання задачі відновлення первинних когерентних зображень для усіх можливих розмірів і взаємних положень областей визначення і спостереження з зазначенням аналітичних виразів для розрахунку апаратних функції багатоканальних радіолокаційних та оптичних систем в зоні Френеля і Фраунгофера та розробкою рекомендацій щодо можливостей їх вторинної обробки для підвищення просторової роздільної здатності; вперше в комплексі визначені основні операції відновлення синтезованих когерентних зображень області спостереження у багатоканальних радіолокаційних та оптичних системах і проаналізовані їх роздільні здатності у випадку віялового, однопроменевого та прожекторного методів огляду для різних розмірів і взаємних положень області спостереження і просторово-протяжних об’єктів дослідження; отримав подальшого розвитку математичний апарат V-перетворень у напрямку досліджень статистичних властивостей НШС і БС полів розсіяного на неоднорідностях поверхнях електромагнітного випромінювання для коректної постановки оптимізаційних задач синтезу когерентних і некогерентних зображень; отримала подальший розвиток статистична теорія синтезу оптимальних методів обробки просторово-часових сигналів в аерокосмічних радарах з АР при відновлені когерентних і некогерентних зображень просторово-протяжних об’єктів; отримала подальший розвиток статистична теорія оцінювання в радіотехнічних системах з антенними решітками питомої ефективної поверхні розсіювання, визначеної некогерентним зображенням області спостереження, в аерокосмічних скатерометричних радарах з багатоканальним мультиоглядовим синтезуванням апертури; отримала подальший розвиток статистична теорія синтезу некогерентних зображень та оцінювання просторово-розподілених параметрів протяжних об’єктів в широкосмугових і НШС системах активного апертурного синтезу, що, на відміну від існуючих методів аерокосмічного радіобачення, дозволяє синтезувати НШС системи та методи формування некогерентних радіозображень з аерокосмічних носіїв, які забезпечать високу просторову роздільну здатність зони огляду від -15° до +15° від надира; вперше обґрунтовано умови застосування однопроменевого методу побудови оптичних когерентних зображень та оцінено вплив товщини променя, його розбіжності, а також бокового зворотного розсіювання на допустимість застосування просторового перетворення Фур’є як основної операції відновлення оптичних голограм; вперше отримано метод швидкісного синтезу когерентних і некогерентних зображень в системах оптичної когерентної томографії плоскопаралельним променем широкосмугового випромінювання, який на відміну від існуючих методів має підвищену точність діагностики, збільшену швидкість побудови двовимірних та тривимірних зображень внутрішньої структури напівпрозорих середовищ та здешевлений пристрій оптичної когерентної томографії; ступінь впровадження - у Інституті радіофізики і електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, ДП ЗАО «НДІ Радіотехнічних вимірювань», Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»; галузь використання - телекомунікації та радіотехніка.
